Вітаміни з доставкою: як волинські фермери збували органічні овочі в карантин
-
-
>
-
>
-
>
9361
У період карантину, коли ринки були закриті, очевидною ідеєю для бізнесу мала стати торгівля овочами і фруктами з доставкою. Готовими до такого виклику виявилися одиниці.
Луцький магазин «Біо Агро Еко Маркет» набув неабиякої популярності і зміг швидко адаптуватися до нових умов. Власник організував доставку, аби забезпечити всіх охочих еко-продукцією.
Особливість магазину в тому, що майже всі овочі, фрукти та ягоди від волинських фермерів. Їх об’єднали заради однієї мети – реалізувати безпечний для споживання продукт.
Бізнес.Район розпитав у власника магазину Сергія Дятла, які особливості вирощування еко-продукції, як йому вдалося скооперувати фермерів, чи вигідно це робити і яку сертифікацію треба пройти.
«Це не всім по зубах»
У Луцьку магазин «Біо Агро Еко Маркет» працює з 2019 року, а його власник Сергій Дятел має понад 17 років досвіду у сфері агробізнесу. Чоловік володіє компанією «Магнат Агро», що з 2009 року є представником ряду виробників продуктів для біозахисту рослин, органічного живлення та продуктів, які відновлюють структуру ґрунту.
Також фірма торгує насінням – від добре знаних до ексклюзивних сортів. Фермер, який захоче вирощувати органічну продукцію, знайде тут все необхідне.
Починалося все зі звичайного насіннєвого магазину. Але далі Сергію стало цікаво, чому наші аграрії не можуть виростити більше. Він їздить на конференції, спілкується з транснаціональними корпораціями. Іноземці часто дивуються, чому в Україні такий сприятливий клімат, а урожаї – на половину менші, ніж могли б бути.
Коли бізнесмен ознайомився з першим засобом, який дозволяє вирощувати органічне, то зрозумів, що це складна математика:
«Це не всім по зубах. Всі звикли до хімії, яка дає косметичний ефект, але не діє на бактеріози, які проходять всередині рослини. Зовні вона буде гарною, але буде гинути. Хімія не дасть їй розвиватися. Натомість «біологію» треба «заселяти» покроково та знати, в який період це робити. Там немає шкідливих бактерій, а тільки корисні. Вони, наприклад, не дають судинам рослини забиватися».
Читайте також: Гелікоптер, білоруська бульба і «розумні» бактерії: як пройшов десятий День поля у Торчині. ФОТО
У 2012 році Сергій відчув проблеми зі здоров’ям і вирішив, що пора самому вирощувати овочі, і робити це правильно. У фірми є свої тестові поля на Ковельщині (село Дроздні) і на Рівненщині (село Острожець), тож перший експеримент проходив там. Садили пекінську капусту і броколі. Бували невдачі на початках. Сергій Дятел каже – щоб був хороший результат, потрібно багато чого вивчити. Тоді овоч матиме вигляд, як на картинці у каталозі.
Далі було налагодження співпраці з місцевими фермерами.
Читайте також: Як у селі на Рівненщині вирощують органічні цукрові буряки для Європи
Дуже складні рішення
Як правило, фермер чи одноосібник, який щось вирощує, не хоче ризикувати. Популярністю користуються ті сорти насіння, які найпростіше виростити – помідор сливка, рідше – рожевий, білоголова капуста «Агресор», овочі з борщового набору. Це все можна без проблем продати за доступну для людей ціну. До якісного, хоч і трохи дорожчого продукту, покупець ще не привчився.
«Біо Агро Еко Маркет» пішов іншим шляхом – запропонував фермерам використовувати ті селекційні рішення, які дозволять виростити щось незвичайне. Щоб показувати не тільки форму, а й смак.
«Знаєте салат уйсун? Він вашого зросту (мій ріст 1,54, – ред). Його тушковане листя має смак, схожий на суміш м’яти, часнику і перцю. А стержень нагадує спаржу. Ми завозимо такі салати, які на базарі вам не запропонують. Тому що всі звикли купувати насіння, яке коштує 3-7 копійок. Одна ж насінина нашого салату коштує 1,5-3 гривні», – розповідає власник магазину екопродуктів Сергій Дятел.
Крім того, що вирощує овочі на власних полях, бізнесмен укладає договори з фермерами. Таких вже має більше шести. Головні умови співпраці – аби ті користувалися його добривами і засобами захисту, а також давали доступ до поля. Адже у вирощенні органіки головне – контроль. Всі поля і теплиці перевіряють приблизно кожні десять днів:
«У нас є три команди і ми всіх своїх фермерів об’їжджаємо раз у 8-10 днів. Всі поля, всі теплиці. Ми дивимося за листком, за кореневою системою. Тому що нас турбує… Ми не хочемо абищо продавати, а виключно біологічне чи органічне. Навіть якщо воно виросло кривим, ми все одно його привеземо і поставимо на вітрину».
Не всім фермерам до вподоби такий суворий контроль, тож з такими співпрацю припиняють.
«Був один випадок, коли партнер нас «динамив». Що ми не зателефонуємо, то він все зайнятий. Ми припинили брати у нього продукцію, тому що в нас не було доступу до поля десять днів. Якщо фермер у мене не бере біологічні засоби захисту, то я не знаю, чим він захищає рослину. Такий баланс дозволяє нам отримувати ту продукцію, яку ми декларуємо. Бо наша філософія – не зашкодити нашими рішеннями нікому зі споживачів», – ділиться переконаннями Сергій Дятел.
Читайте також: Волинський завод вперше в Україні виробив органічний цукор
Раз на рік для фермерів проводять круглі столи, на яких вони слухають виступи експертів, обговорюють насущні проблеми і діляться досвідом. Одноосібники, які вже працюють з Сергієм, методом сарафанного радіо приводять нових партнерів, які теж хочуть вирощувати органічне.
«Біо Агро Еко Маркет» по суті став кластером, який об’єднав однодумців. Виробники можуть користуватися цим майданчиком і розміщувати продукцію під своєю торговою маркою, зі своїм логотипом. Головне – аби вона відповідала всім стандартам.
«Під час карантину були стометрові черги за нашими овочами»
Насіннєвий бізнес, за спостереженнями Сергія Дятла, під час карантину зазнав великого падіння в реалізації, а от у торгівлі овочами – навпаки почав отримувати більші прибутки. Лучани, щоб придбати корисні для імунітету овочі і фрукти, стояли у величезних чергах.
З одного боку «допомогло» магазину те, що ринки не працювали, а з іншого – у власника з’явилося більше часу, аби рекламувати свій продукт у соцмережах, писати про новинки. Також організували безкоштовну доставку по місту.
«Продажі були нічогенькі. Подекуди були стометрові черги за нашими овочами. Я приїжджав о 9:15 з якогось поля і думав, що буду займатися своїми звичними справами, але стояв із нашими дівчатами все фасував. Колектив повністю був у цьому «замісі», бо треба було швидко розвантажити, аби люди пішли займатися своїми справами та не ризикували, стоячи в чергах», – розповідає Сергій.
Проте незважаючи на великий попит, продукції вистачало на всіх. Деякі овочі навіть віддавали безкоштовно.
За словами власника, магазин «Біо Агро Еко Маркет» за час карантину здобув більше симпатиків, які вірять у еко-продукт. Проте, після завершення суворих обмежень кількість споживачів просіла втричі.
«Але у нас є постійні клієнти, які через день – у нас, вибирають свіженькі біологічні овочі. З’являються нові. З’являється HoReCa, тобто ресторани, які у нас дещо підкуповують», – каже підприємець.
Власник збирається розширювати мережу під брендом «Біо Агро Еко Маркет». Крім Луцька, аналогічний магазин вже працює у Львові. Після Нового року запустять такий самий у Івано-Франківську:
«Там є клуб органічного землеробства і вони у наступному році будуть реалізувати наші волинські овочі під брендом «Біо Агро Еко Маркету». Наступні міста, куди ми зайдемо у 2021 році, крім Франківська – Рівне і Тернопіль. Ми вже створили там потужні команди. Можливо, Київ. І на тому зупинимось…»
Читайте також: Олійня на хуторі біля Диканьки: як на Полтавщині виробляють органічний продукт
До слова, у луцькому магазині – 90% місцеві, волинські продукти. Інші 10% доїжджають. Наприклад, чорні і рожеві помідори «мандрують» із Тернополя. Там у «Біо Агро Еко Маркету» є дві теплиці. Суперсолодка кукурудза, баклажани і червоні помідори їдуть із Закарпаття. Але не з випадкових місць чи базару. Лучани познайомилися із цими постачальниками через менеджерів.
«У Тернополі пан Василь, один з постачальників, спочатку не хотів із нами спілкуватися. Але піднявся Дністер і затопив його теплицю. Ми «загасили» бактеріальні хвороби нашими препаратами. І оця біда нас зблизила. Тепер у нас є підприємство, яке працює на «Біо Агро Еко Маркет» Волині і Львова», – розповідає Сергій про тонкощі співпраці з фермерами.
У львівському магазині – 50% волинського, 50% місцевого. Туди їдуть волинські персики, броколі, органічна малина, кабачки, ожина, а також кавуни, морква і картопля. А львів’яни вже забезпечують деякі ексклюзивні помідори і всю зелень.
Читайте більше: Бізнес на «пекінці». Репортаж з капустяного поля на Волині
Сертифікація, конкуренти, тренди
Органічні господарства, які працюють з «Біо Агро Еко Маркетом», упродовж 3-5 років переходили зі звичайного вирощування овочів на органічне. А мінімальний перехідний період – півтора року.
Усі партнери маркету мають сертифікат від «Органік стандарт». Це перший сертифікаційний орган, який здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва. Також кожну партію продуктів перевіряють на нітрати і пестициди у лабораторії Держпродспоживслужби.
Цьогоріч виробники органічного важко зводять кінці з кінцями. Тож власник маркету не дуже торгується – ціни встановлює постачальник. Додана вартість, звісно, є але не колосальна.
«Ми не можемо взяти дві тонни, продати і бути «в шоколаді». Буває, що беремо 100-300 кілограмів, а з них 50 не продалися. Мусимо повертати, або пропонувати на заморозку. Словом, шукаємо рішення, щоб було менше втрат. Насправді, органіків дуже мало. Та й багато хто відмовляє нам. Кажуть, що ми як діти в пісочниці бавимось у біологію», – резюмує Сергій Дятел.
Відчувається і тиск з боку споживачів – не кожен розуміє ціну. Стверджують, що аналогічний продукт є на звичайному базарі. І цих людей потрібно переконувати.
Конкуренція на ринку, звичайно, є, але не серед органіків. За словами Сергія, станом на сьогодні ціна зрівнялася, тож і органічну продукцію, і звичайну продають практично в одну ціну. Тому все більше органіків потерпають і «закидають» подальше просування органічної теми. Важче виробникам еко-продукції через те, що при органічному вирощуванні і захист складніший, і живлення. Якщо звичайна форма передбачає внесення будь-яких мінеральних солей, як-от калію чи кальцію, то в органіків один шлях – лише органічні сполуки. Вони в меншій концентрації, вони дороговартісні і вносити їх треба частіше.
Два роки тому Сергій почав при просуванні еко-продукції застосовувати свій унікальний слоган «Продукт, безпечний для споживання». І помітив цікаву річ – зараз цю фразу використовують інші виробники, описуючи свої продукти. Хоча ті подекуди не мають нічого спільного з «еко».
Тож маркет еко-товарів сміливо можна називати ще й законодавцем моди. Моди на екологічний спосіб життя, свідоме споживання та пізнання нових і цікавих смаків.
Світлана КИРИЛОВА
Фото Ірини КАБАНОВОЇ
***
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією NED
