Парламент чи Parlament? Як у Раді саботують підвищення акцизів на цигарки

У Верховній Раді парламентарі готуються розглянути законопроєкти про підвищення акцизів на тютюнові вироби. Автори зміни податкових правил вважають, що це збільшить надходження до держбюджету і зменшить споживання нікотину серед українців. Ці зміни в оподаткуванні є дуже невигідними для тютюнових компаній. Гостроти питанню додає той факт, що найбільших виробників тютюнових виробів в Україні офіційно визнано міжнародними спонсорами війни.

Баталії навколо підвищення акцизів наче прожектором підсвітили лобістів тютюнових компаній, які продовжують обслуговувати інтереси найбільших платників податків до бюджету путінської Росії.

31 травня – Всесвітній день без тютюну. Ця щорічна подія була запроваджена за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я. Так збіг, що цього ж таки дня члени парламентського Комітету з питань фінансів мають розглядати урядовий і 4 депутатські законопроєкти щодо збільшення акцизів на цигарки.

Наздогнати євродирективу

Потреба в змінах акцизів на цигарки виникла давно. З 2018 року в Україні діє семирічний план підвищення ціни на тютюнові вироби. Згідно з цією стратегією вже наступного 2025 року акциз мав складати 90 євро на виконання Україною вимог Директиви 2011/64/EU. 

Окрім акцизу на сигарети, Україна у 2021 році гармонізувала акцизну ставку на сигарили та ТВЕН до рівня сигарет. Це рішення дозволило збільшити надходження у Держбюджет від акцизів на ТВЕН у 6 разів всього за 1 рік (з 1,7 мільярда гривень у 2020 році до 10,2 мільярда гривень у 2021 році).

З початком повномасштабного вторгнення цей план досягнення акцизного рівня на тютюнові вироби до 90 євро був зірваний. Коливання курсу гривні не дозволило вчасно досягнути запланованого показника. 

На сьогодні акциз складає 59 євро. Але навіть в умовах девальвації національної валюти збільшення акцизу на 20% у 2023 році довело свою ефективність. Минулого року до скарбниці надійшло коштів на рекордну суму  – 80 мільярдів гривень. Це на 30% більше, аніж у 2022 році (59 мільярдів гривень).

Тому постала необхідність додатково підвищувати ставку акцизу аби виконати вимоги євроінтеграції та додатково наповнити бюджет.

Для гармонізації вітчизняної акцизної політики з нашими європейськими сусідами та збільшення надходжень до держбюджету Уряд запропонував окремим законопроєктом №11090 від  18 березня 2024 року підняти акциз до 90 євро за 1000 сигарет та сигарил до 2028 року. Водночас для тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН) запропонував ставку акцизу всього 72 євро, що фактично створює податкову преференцію 20%.

Незабаром до цього проєкту депутати зареєстрували чотири альтернативні ініціативи. Зараз спробуємо розібратися, що саме пропонують депутати, які пропозиції є конструктивними та корисними, а які шкідливими.Проаналізуємо бекграунд авторів законопроєктів і побачимо – хто насправді зацікавлений у зриві підвищення акцизу, хто працює не в інтересах виборців, а лобіює «гешефт» тютюновиробників.

Читайте також: Навіщо піднімати акциз на тютюн

Коли цигарки стріляють

У серпні 2023 року національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло до переліку міжнародних спонсорів війни дві провідні тютюнові компанії світу Philip Morris International та Japan Tobacco International. В Україні ці дві компанії є найбільшими виробниками та гуртовими продавцями, контролюючи близько 50% ринку тютюнових виробів.

Одночасно, ці компанії продовжують вести бізнес в Росії та підтримувати економіку країни-агресорки сплатою значних податків до її бюджету. Компанії продовжують інвестувати до РФ, на розбудову чи нові фабрики та філіали.

Майже рік пройшов після того, як НАЗК опублікувало на своєму сайті повідомлення про те, що тютюнові гіганти продовжують сплачувати податки до бюджету РФ. За цей час обидві компанії не зробили жодного кроку для того, щоб покинути російський ринок.

Ось які цифри подає сайт Національного агенства з питань запобігання корупції:

• Частка ринку торгових марок «Філіп Морріс Інтернешнл» в Росії склала 30,1% у 2019 році. Так, компанія є одним з найбільших платників податків до російського бюджету, коштом якого потім утримується й російська армія.

• Сукупний обсяг інвестицій Philip Morris International у РФ перевищує два мільярдів доларів США.

• Згідно з даними фінансової звітності російського підрозділу Philip Morris, виторг компанії у перший рік повномасштабного вторгнення РФ в Україну зріс на 8% до 140,3 мільярдів рублів, а чистий прибуток до 48,2 мільярдів рублів, що на 45% більше, ніж у 2021 році. Відповідно, податку на прибуток до бюджету агресора було сплачено на суму понад 136 мільйонів доларів США.

• Друга компанія, Japan Tobacco International (JTI), є безсумнівним лідером тютюнового ринку в Росії (частка ринку близько 34,9%).

• Сама компанія ж відкрито заявляла про те, що російський ринок генерував близько 2 млрд доларів США у 2022 році для JT групи, або приблизно 11% її консолідованого доходу, – повідомляють експерти НАЗК на офіційному сайті Агенства. 

Зважаючи на серйозні звинувачення, низка народних депутатів України продовжує діяти в інтересах тютюнових монополістів. І це чітко видно по запропонованих альтернативах урядовій пропозиції.

Ініційований Урядом законопроєкт 11090 пропонує підняти акциз до 90 євро і рахувати його у прив’язці до цієї ж валюти, що убезпечить податок від девальвації. Мінус цієї ініціативи уряду – запровадження зниженого оподаткування на ТВЕНи. Ці прилади електричного нагрівання – так звані «айкоси» – оподатковуватимуть в розмірі 72 євро, що на 20% менше запланованого.

Як альтернативу урядовому законопроєкту, депутати пропонують інші варіанти. Розглянемо, в чому суть пропозицій, і яка історія «стосунків з нікотином» в авторів законопроєктів.

Читайте також: Про тютюнові акцизи

Не всі законопроєкти однаково корисні

Альтернативний законопроєкт 11090-1 також пропонує надати преференції для виробників і продавців ТВЕНів, а заплановане підняття акцизу до рівня 90 євро – затягнути до 2028 року. Адвалорний акциз має піднятися з рівня 12% до позначки в 25%.

Автори цього законопроєкту – Петруняк Євген Васильович з фракції «Слуга народу» і представник «тимошенківців» – нардеп Ніколаєнко Андрій.

Євген Петруняк є давній лобіст інтересів тютюнових гігантів. У 2020 році він ініціював правку в законопроєкти №1210, 1209, яка відстрочила на 6 місяців (до 01.01.2021) запровадження податку на рідини до електронних сигарет, прирівняння податку на сигарили та ТВЕН (сигарети для пристроїв IQOS, glo) до рівня сигарет. 

За оцінками міністра фінансів, Держбюджет недоотримав 1,5 мільярда гривень внаслідок відстрочення. Євген Петруняк є автором  блокування розгляду антитютюнового законопроєкту, який забороняє в Україні рекламу та продаж неповнолітнім пристроїв для нагрівання тютюнових виробів і дозволяє їх куріння  та зберігає рекламну викладку тютюнових виробів, у місцях продажу.

У лютому 2021 року Петруняк голосував за поправку №55 до законопроєкту  №4278, яка передбачала 30% пільгу для виробників ТВЕН. В активі цього нардепа численні пропозиції до Верховної Ради зменшити акцизи на сигарили, правки спрямовані на те, щоб дозволити палити в закладах громадського харчування. Він пропонував дозволити не друкувати на цигарках інформацію про шкоду вживання тютюнових виробів.

Наступний альтернативний законопроєкт має номер 11090-2. В нього один автор – депутат Ігор Кривошеєв від «Слуги народу». Його проєкт аналогічний тому, що його пропонують Петруняк-Ніколаєнко, тільки Кривошеєв пропонує ще більше відтягти збільшення акцизу до 90 євро. За його пропозицією, це має статися аж у 2029 році.

Сам же депутат Кривошеєв засвітився в обурливій ініціативі, коли разом з низкою депутатів у вересні 2022 року пропонував дозволити палити в громадських місцях і робочих приміщеннях. Тоді ця поправка була відхилена більшістю депутатів під час голосування у Верховній Раді.

 Ще один законопроєкт за номером 11090-4 зареєстрували депутати від «Європейської Солідарності». Вони пропонують підвищити акцизу на цигарки до запланованого рівня в 90 євро до 2026 року, а щодо ТВЕН – пропонують лишити гармонізоване оподаткування. Також законопроєкт пропонує підвищити адвалорний акциз з 12% до 25%. Адвалорний акциз працює як додатковий податок на дорогі сигарети.

Цей законопроєкт  зареєстрували сім депутатів з «Євросолідарності». Михайло Бондар, Софія Федина, Павленко Ростислав, Олег Синютка, Марія Іонова та Ірина Геращенко, які до того не проявляли великого інтересу до тютюнових питань. А от їхня колега по фракції – Южаніна Ніна Петрівна засвітилася в низці ініціатив на підтримку тютюновиробників, і є справжньою чемпіонкою тютюнового лобізму.

У грудні 2015 року, перебуваючи на посаді голови Комітету верховної Ради з питань податкової та митної політики, Ніна Южаніна штучно затягувала голосування щодо збільшення акцизів на тютюнові вироби.

Читайте також: Тютюнова індустрія веде війну зі здоровʼям людей

Як голова податкового комітету доклала максимум зусиль, щоб парламент так і не прийняв антитютюнові законопроєкти №2820 та №4030а, які повністю відповідають міжнародним стандартам захисту від тютюну та підтримані МОЗ і ВООЗ. Під час розгляду законопроєкту №4030а у першому читанні Ніна Петрівна відкрито виступила проти цього законопроєкту, який мав на меті захистити дітей від реклами сигарет у магазинах та розширити перелік громадських місць, вільних від тютюну.

Ініціаторка поправок до законопроєкту № 9315, якими пропонувала дозволити торгувати тютюновими виробами та алкоголем у магазинах «duty-free». Це означало б продовження використання схеми торгівлі нелегальними тютюновими виробами, виготовленими для магазинів «duty-free». Депутатка Южаніна утрималася щодо поправки № 174 до проєкту Закону «Про рекламу» де йшлося про заборону демонстрації тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі, що дозволило тютюновим компаніям залучати молодь до шкідливої звички.

Експерти Transparency International Україна в рамках антикорупційного дослідження українських депутатів у 2017 році прямо і недвозначно визнали Ніну Южаніну лобісткою інтересів тютюнових компаній.

Така біографія нардепки свідчить, що саме вона є головною авторкою і натхненницею законопроєкту 11090-4. 

У секретаріаті Верховної Ради сімома депутатами від фракції «Слуга народу» був зареєстрований законопроєкт 11090-3, який експерти називають найбільш наближеним до вимог європейського законодавства. У ньому пропонується підняти акциз до відмітки 120 євро за 1000 штук на цигарки, сигарили і ТВЕНи. 

На думку експертів, таке підвищення протягом 2025-2028 років дасть на 58 мільярдів більше податків, ніж йдеться в урядовому законопроєкті 11090.

Авторами цієї ініціативи стали нардепи Максим Перебийніс, Анатолій Драбовський, Валерій Зуб, Іван Калаур, Валерій Стернійчук, Марина Нікітіна і Лада Булах від фракції «Слуг».

«Мета проєкту закону 11090-3 – пошук додаткових джерел наповнення державного бюджету. Його ухвалення додасть 558 мільярдів гривень у казну держави. Ще одна ціль законопроєкту – виконання міжнародних зобов’язань. Перегляд ставок акцизного податку якраз є серед євроінтеграційних маяків, передбачених Директивою 2011/64/EU. В країнах ЄС зараз  акцизна ставка 177 євро, вони давно перетнули межу в 90 євро. Для порівняння, в Україні на сьогодні ця ставка складає 59 євро для сигарет, сигарил та ТВЕНів.

 Зараз Єврокомісія почала консультації щодо підвищення акцизів, тому запропонований в законопроєкті план підвищення акцизів до рівня 120 євро у 2028 році допоможе Україні підготуватись до нових вимог ЄС», – пояснив мету один з авторів законопроєкту волинський нардеп Валерій Стернійчук.

Окрім наповнення бюджету, йдеться і про національну безпеку. Як було зазначено вище, тютюнові гіганти світу Philip Morris International та Japan Tobacco International визнані в Україні міжнародними спонсорами війни.

«Протягом двох років повномасштабної війни іноземні компанії, що працюють у Росії, сплатили до держбюджету РФ 40 мільярдів доларів США, що дорівнює половині військових витрат агресора за 2022 рік. Кожен третій долар податків сплачений іноземними компаніями йде на фінансування війни. Лише за 2022 рік тютюнові гіганти у РФ сплатили податків на 7 мільярдів доларів. Можна тільки уявити, скільки було вироблено ракет, дронів чи іншої військової техніки за ці гроші», – зауважує Андрій Позняк, спікер напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК.

На жаль, на сьогодні не існує правового механізму примусу для тютюнових компаній, аби вони пішли з російського ринку. Але дивно, чому українські народні депутати, які роками обслуговують інтереси міжнародних транснаціональних тютюнових корпорацій, не припинили цього робити після визнання гігантів міжнародними спонсорами війни. Питання є і до позиції Уряду, який пропонує у своєму законопроєкті податкові преференції міжнародним спонсорам війни.

Максимальне гармонізоване підвищення акцизного податку на тютюнові вироби є найбільш вигідною пропозицією для України, яка бореться за виживання. А інтереси тютюнових компаній – спонсорів війни нас не мають хвилювати. 

Читайте також: Верховна Рада України зберегла бездимне середовище в усіх громадських і робочих приміщеннях

∗∗∗

Матеріал підготовлений у рамках програми «Media Fellowship 2024» за підтримки громадської організації «Центр громадянського представництва «Життя»».