Продавати волинське світові: місцевий бізнес та влада створюють експортну стратегію області
-
-
>
-
>
-
>
1849
У місті Луцьк, в конференц-залі Волинської торгово-промислової палати, відбулася стратегічна сесія «Ділова Волинь: шлях до експорту».
Участь у події взяли майже 50 представників експортоорієнтованих мікро, малих і середніх підприємств з Волинської області, представники Волинської облдержадміністрації та експерти з економічного розвитку.
Захід організували завдяки програмі розвитку ООН спільно з Волинською обласною державною адміністрацією та Волинською торгово-промисловою палатою в рамках проєкту «Підтримка інклюзивного економічного розвитку України».
За підтримки проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини й реалізується німецькою федеральною компанією Deutsce Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Під час заходу спільно обговорили шляхи посилення співпраці влади та бізнесу в напрямку розширення експорту та пропозиції щодо розвитку експорту для оновленої Регіональної стратегії Волинської області.
Зустріч розпочався з вітальних слів президента Волинської торгово-промислової палати Олександра Смолича.
«Експорт і все, що пов’язане з зовнішньо-економічною діяльністю, є головною метою діяльності торгово-промислової палати. Станом на сьогодні український внутрішній ринок різко впав, підприємствам необхідно шукати нові ринки для збуту своєї продукції. І ось спільно за підтримки UNDP ми проводимо цей захід, де ми можемо сконцентруватися на тому, аби допомогти волинському бізнесу поліпшити своє становище на конкурентному ринку Європи», – сказав Олександр Смолич.
Привітав учасників і фахівець з розвитку громад, регіональний координатор ПРООН в Україні у Волинській області Анатолій Банера.
Він зазначив, що метою заходу є напрацювання пропозицій дієвих проєктів, які згодом увійдуть в стратегію розвитку Волинської області, яка зараз перебуває на стадії обробки.
«Ми обрали формат партисипативності. Сьогодні присутні понад 50 учасників. І 80% з них – підприємці та експортери. Ви бачите усі свої «вузькі» місця, проблеми. Спробуємо побрейнштормити й напрацювати шляхи їхнього вирішення. Саме на регіональному і локальному рівнях. Усі ці пропозиції будуть опрацьовані нашими експертами, викладені як проєктні пропозиції, які увійдуть до стратегії розвитку Волинської області до 2027 року», – зазначив спікер.
Він додав, що програма розвитку ПРООН в Україні має декілька компонентів. Один із них – сприяння інклюзивному економічному розвитку, який фінансується урядом Німеччини. Основна мета – започаткування діалогу між владою і бізнесом, громадськістю, науковими колами й іншими стейкхолдерами, щодо покращення ситуації з експортом в Україні.
Опісля розпочав роботу круглий стіл «Роль експортної складової в формуванні Стратегії розвитку Волинської області».
Про основні напрацювання в розробці стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року розповів заступник начальника управління економічного розвитку Волинської обласної державної адміністрації Андрій Ткачук.
Зокрема він наголосив на сильних і слабких сторонах регіону та можливостях та загрозах. До прикладу, основною з переваг регіону є наявність унікальних рекреаційних та природних ресурсів, а також її економіко-географічне розташування (кордон з Польщею), що дозволяє використовувати транзитний рух товарів і послуг, співпрацювати з сусідніми регіонами (особливо з Люблінським воєводством), дає можливість транскордонного співробітництва, вихід промислових, с/г підприємств на європейський ринок.
А недоліків – слабка промоція регіону в Україні та світі. Основною загрозою залишається довготривала позиційна війна Росії проти України.
«Волинська область – на шостому місці із 20 у рейтингу економічної стійкості областей, опублікованому виданням «Ділова столиця». Як повідомляє видання, аналізували інформацію за 2023 рік та перший квартал 2024 року у чотирьох важливих сферах економічного життя: сільськогосподарське виробництво, експорт товарів, прийом в експлуатацію житлових будинків і прийом в експлуатацію нежитлових будівель. Шосте місце в рейтингу здобула Волинська область», – зазначив Андрій Ткачук.
Про можливості для експортерів розповів у своєму виступі віцепрезидент Волинської торгово-промислової палати Віталій Киричук.
Він зазначив, що в організації, яку він представляє, діє Центр підтримки експорту, що надає послуги з дослідження ринку, доведення відповідності продукції вимогам ЄС, співпраці з Європейською мережею підприємств, організації B2B, підтримки діалогу зі списком потенційних партнерів, оцінки експортного потенціалу, інформує про вимоги до товару.
«Також у нас працює відділ сприяння підприємництву та зовнішньо-економічній діяльності. Ми надаємо юридичні, освітні послуги. Організовуємо ділові поїздки за міжнародними програмами, підтримуємо експортну діяльність», – зазначив Віталій Киричук.
Він проінформував і про роботу фахівців відділів, які допомагають місцевому бізнесу налагодити експорт, про діючі проєкти та програми, які сприяють цьому процесу.
Після презентацій експертів, учасники стратегічної сесії перейшли до напрацювання ідей для імплементації експортної складової в стратегії розвитку Волинської області.
Під час роботи створили групи, кожна з яких працювала над розробкою дієвих планів, заходів проєктів для збільшення експорту, посиленням партнерства між владою, бізнесом та громадою, пошуком нових ринків та потенціалом для зростання.
Після того, як учасники познайомилися один з одним, робочі групи перейшли до брейнстормінгової частини – формулювання проєктів, рішень, пропозицій для реалізації експортної складової.
Результатами напрацювань – письмові формулювання експортної частини Стратегії розвитку Волинської області, яку по черзі представили учасники.
Керівниця проєктів Волинської торгово-промислової палати Інна Войло зазначила, що учасники працювали продуктивно і мають готові рішення.
«Ми озвучили проблеми, потреби та сформували ймовірні готові приклади, майбутні кейси, сценарії, ідеї проєктів, які ляжуть в основу документа та стануть виконавчим механізмом, важелем для вирішення проблем та поштовхом для прийняття правильних рішень», – підсумувала Інна Войло.
Після підбивання підсумків та опрацювань результатів роботи команд, учасники слухали виступ-презентацію представниці платформи «Nazovni.online» Міністерства закордонних справ України Вікторії Савчук. Вона розповіла про можливості від Міністерства закордонних справ України та платформи NAZOVNI.online для українських експортерів.
«NAZOVNI.online – G2B сервіс від Міністерства закордонних справ України, що пропонує бізнесу ресурс економічної дипломатії. Наша місія: сприяти інтеграції українського бізнесу в глобальну економіку, допомагаючи підприємцям вийти назовні. Наша мета – поєднати можливості української дипломатії із потребами українського бізнесу», – зазначила спікерка.
Спікерка розповіла про можливості для бізнесу, який співпрацюватиме з ресурсом. Основні з них – створення умов для участі в міжнародних В2В і виставково-ярмаркових заходах, представництво українських виробників у міжнародних мережах, залучення імпортерів з інших країн до платформи Nazovni, представлення українських виробників у міжнародних мережах.
Також Вікторія Савчук надала детальні інструкції щодо того, з чого почати роботу з платформою NAZOVNI.online, як обрати тип заявки та вид потрібних бізнесу послуг.
Під час виступу спікерки учасники заходу ставили запитання та уточнювали деталі.
«Результатами роботи платформи є понад 1500 зареєстрованих експортерів, понад 10 тисяч поданих запитів, робота в 120 країнах світу. Топ-сектори, які подавали заявки для співпраці з нами, це – продукти харчування та кондитерські вироби, деревообробна та меблева промисловість, алкогольні та безалкогольні напої, агропромисловий комплекс, машинобудування і будівництво», – розповідає експертка.
На завершення заходу учасники отримали унікальну нагоду дізнатися про успішний досвід втілення експортної стратегії від Алли Теліги – співзасновниці франчайзингових мереж української «Галі Балуваної» та європейської «Wesoła Pani».
«Галя Балувана» – найбільша в Україні франчайзингова мережа магазинів домашніх напівфабрикатів, які виготовляються безпосередньо у закладах за склом і можуть бути швидко приготовлені вдома. Ми працюємо понад шість років досвіду, маємо понад 900 магазинів та 172 франчайзі. Європейська мережа «Wesoła Pani» розпочала роботу у 2021 році. Наразі працює 126 магазинів у трьох країнах Європи», – розповіла Алла Теліга.
Спікерка поділилася з учасниками власним досвідом виходу продукції мережі на польський ринок. Зокрема, розповіла про переваги, які можна отримати, відкривши франшизу за кордоном, чим вона цікава бізнесу та її переваги.
«Як ми обирали країну для старту і чим нам підійшла Польща. Насамперед це ближча ментальність порівняно з іншими країнами ЄС, логістична доступність – близькість до України. Варто додати й те, що тут багато українців, яких ми запросили на роботу», – поділилася спостереженнями спікерка.
Вона додала, що перед тим, як освоювати польський ринок, дізналися, чим він особливий. До прикладу, у них низька конкуренція в категорії заморожених напівфабрикатів та інші смакові вподобання.
«Поляки полюбляють більш кисле, гостре та солоне. Споживають більше «ліпки», ніж українці, а консистенція начинки щільніша. Також відрізняється і їхній спосіб життя. Вони приділяють більше часу для відпочинку та родини, планують покупки на тиждень вперед. Ще вони більше довіряють мережам, а не маленькому магазину, а новинки їм потрібно пропонувати. Адже вони звикли купувати те, що знають», – каже з власного досвіду Алла Теліга.
Аби створити лояльне ставлення польських споживачів до української мережі, свою продукцію виготовляють з польської сировини, розробляють меню залежно від місцевих вподобань та ведуть усю комунікацію польською мовою.
Під час свого виступу Алла Теліга відповідала на запитання учасників заходу та ділилася історіями з життя виробництва та етапів започаткування та розвитку сімейного бізнесу.
Наприкінці стратсесії в коментарі для видання Бізнес.Район заступник начальника управління економічного розвитку Волинської обласної державної адміністрації Андрій Ткачук зазначив, що владі сьогодні цікаві пропозиції до документа, який є невід’ємною частиною до стратегії Волинської області, плану заходів або план проєктних ідей до стратегії на період 2024-2027 років.
«Це важливо, адже це практична реалізація стратегії й з точки зору бізнесу, і влади. Мова йде про конкретні проєкти, ідеї щодо їхньої практичної реалізації з залученням різних джерел фінансування, як бюджетних, так і небюджетних. В тому числі за рахунок коштів бізнесу, грантових організацій. Для нас важлива сьогоднішня зустріч, бо це реальні пропозиції, які можуть бути втілені в життя», – підсумував Андрій Ткачук.
Він додав, що під час війни планувати складно, але дуже важливо. І з погляду відновлення, і візії на майбутнє, майбутніх пріоритетів, або мовою стратегії – смартспеціалізацій. Завдяки таким напрацюванням можна визначити ті галузі, пріоритети, які цікаві місцевій владі й дадуть можливість створити точки економічного зростання в регіоні в цілому.
Поділився враженнями від участі в заході й Богдан Конопацький – представник компанії «Юкон» з міста Ковель. Це екосистема бізнесів, один з напрямків якої - текстильне виробництво.
«Ми з командою представляємо торгову марку «TwinSocks». Сьогодні багато дізналися, попрацювали дуже продуктивно. Наше підприємство наразі активно досліджує європейський ринок. Відвідуємо міжнародні виставки, минулоріч побували в Канаді. Сьогодні впевнилися в тому, що «заходити» на європейські ринки потрібно цивілізовано, акуратно і підготовлено. Вивчити усі напрямки, аби отримати мінімальні втрати й максимальні енергетичні й фінансові показники в майбутньому», – ділиться враженнями Богдан Конопацький.
Підприємець висловлює сподівання, що знання, які під час стратсесії отримав волинський бізнес, дадуть новий поштовх, аби розвивати експорт.
На завершення Анатолій Банера додав, що такі зустрічі влади, бізнесу та експертного середовища мають перспективу стати регулярними в регіоні.
ФОТО Миколи Комаровського
