Успіхи жінок у галузі м’ясного скотарства

Агросектор в Україні, зокрема підприємство «МХП-Баффало», залучає жінок на посади, які традиційно вважалися «чоловічими», все більше фахівчинь успішно працюють на них, руйнуючи застарілі стереотипи.
Репортерка видання Бізнес.Район записала чотири історії жінок, які обрали кар’єру в м’ясному скотарстві. Ці жінки наочно демонструють, що успіх у галузі залежить не від статі, а від професійних навичок та відданості справі.
Як любов до тварин допомагає керівниці відділу Раїсі Кацевич успішно працювати на фермі
Провідна зоотехнікиня Раїса Кацевич працює на «МХП-Баффало» 12 років, їй підпорядковується увесь зоотехнічний відділ. Її досвід та знання у зоотехнії роблять її наставницею для колег, які постійно звертаються до неї за порадою щодо роботи з худобою. Проте сама фахівчиня вважає, що працювати з людьми значно складніше, ніж із тваринами.
Зоотехнічну освіту Раїса отримала в Рожищенському зооветеринарному технікумі в 1990 році (зараз цей освітній заклад має назву Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького).
«Професію обирала свідомо, після технікуму одразу пішла працювати зоотехнікинею, але відклала кар’єру через декрет. Двічі стала мамою та після декрету довгий час працювала бухгалтеркою з оплати праці. Диплом з зооветеринарного технікуму знову згодився аж через 20 років після випуску, коли я прийшла працювати на «Баффало» зоотехнікинею з племінної справи», – згадує пані Раїса.
За 12 років підприємство змінювалось, розширювалось, оновлювало стандарти, а з ним зростала до провідної фахівчині й Раїса Кацевич.
ТОВ «МХП-Баффало» займається вирощуванням племінної великої рогатої худоби (ВРХ) м'ясних порід на Волині. Це унікальне підприємство, яке спеціалізується на вирощуванні тварин в умовах вільного випасу протягом цілого року.
«Робота з тваринами для мене – як ковток свіжого повітря. Коли є нагода, я йду до бичків, розмовляю з ними. Зі сторони це може видаватися дивним, але любов до тварин, вміння знаходити з ними спільну мову – невід’ємна складова успіху на цій роботі», – ділиться фахівчиня.
За словами жінки, любити тварин – це частина роботи, адже зоотехнік має виконувати низку щоденних відповідальних функцій. Годівля тварин, селекція, організація процесів роботи без простоїв, контроль харчування та поведінки тварин – все це потребує постійної уваги та навчання.
«Навчання є невід’ємною та обов’язковою складовою на будь-якому етапі чи році роботи. Навіть через 12 років праці мені все ще є, чому повчитись. Коли відвідую інші підприємства, особливо за кордоном, – обов’язково щось беру для себе. Скопіювати чужу роботу неможливо, а от впровадити якісь елементи буває дуже корисно», – зазначила Раїса.
Молода зоотехнікиня Аліна Гринчук: як успішно працювати з великою худобою
20-річна зоотехнікиня Аліна Гринчук знайомить з особливостями своєї роботи.
«Бички м’ясних і молочних порід розрізняються як за розміром, так і за характером, ще й особливості догляду за ними різні. Працюю на фермі дев’ять місяців, веду зоотехнічний первинний облік, розношу приплоди, роблю переведення між групами, переміщення між дільницями, зважування, вибуття і всю супутню роботу», – поділилась зоотехнікиня.
Аліна закінчила Горохівський фаховий коледж Львівського національного університету за спеціальністю «Виробництво і переробка продукції тваринництва», при вступі обирала між агрономією та технологічним відділенням.
«Спочатку хотіла поступати на агронома, але чомусь потягнуло в технологічний напрям. І я ні краплі не пошкодувала. Закінчила коледж з відзнакою та пройшла відбір на престижну роботу, в якій відчуваю себе на своєму місці», – сказала працівниця.
Її кар'єра розпочалася під час навчання, коли на четвертому курсі коледжу на профорієнтаційний захід завітали представниці «МХП-Баффало» бізнес-партнерка з персоналу Наталія Стрижак та провідна зоотехнікиня Раїса Кацевич. В групі Аліни було 25 людей, з яких шість дівчат та 19 хлопців. 13 людей виявили бажання пройти практику на підприємстві м’ясного тваринництва, з них відібрали шістьох найкращих. В шестірці обраних опинилась і Аліна.
«На практиці серед нас було дві дівчини та чотири хлопці, у нас була можливість познайомитись з роботою, з колективом та показати себе в роботі. Після практики лише трьох запросили стати повноцінними членами команди підприємства», – розказала дівчина.
Найскладніше для студентки, яка пішла працювати на четвертому курсі коледжу, виявилось не тільки поєднувати роботу та навчання, а й вивчати м’ясне скотарство на практиці до того, як почались теоретичні заняття з цього напряму.
«На початку було важко встигати все. Це вимагало неабиякої енергії. Ще й м’ясне скотарство ми почали вивчати в коледжі вже після того, як я пішла на практику на ферму, тож не мала теоретичних знань саме в цьому розділі», – згадала випускниця.
Згодом Аліна захистила курсову роботу по м’ясному скотарству та стала цінною робітницею на підприємстві. Секрет успіху молодої зоотехнікині простий: вона не має страху перед великою худобою, повністю захоплена своєю роботою, до якої підходить з креативом та натхненням.
«Я виросла в селі. Так, ця робота насправді не з простих і вимагає особливого характеру. Чи впорається людина з худобою, залежить не від статі. Треба бути сильним духом та швидко вливатись в роботу», – запевнила Аліна.
Жінки у професіях зоотехніка та ветеринара стикаються з багатьма викликами, пов’язаними зі стереотипами, проте їхня кількість у цих галузях стрімко зростає.
Сучасні жінки доводять, що для успіху у цих галузях важливі не лише фізичні здібності, але й знання, терпіння та бажання постійно вдосконалюватись.
Ключові якості майбутніх працівників та працівниць
Приймаючи на роботу працівників, на підприємстві «МХП-Баффало» звертають увагу на такі ключові аспекти:
- професійні навички та знання: важливо, щоб кандидат чи кандидатка мали відповідну освіту та досвід роботи в агросфері, розуміли технології та методи, що використовуються у сільському господарстві;
- фізична витривалість: деякі посади можуть вимагати певної фізичної підготовки та витривалості;
- готовність до навчання: агросектор постійно розвивається, тому важливо, бути готовим до постійного навчання та вдосконалення своїх навичок;
- командна робота: вміння ефективно працювати в команді, наявність комунікативних навичок та здатність до взаємодії з колегами також мають велике значення.
Керуюча Людмила Махновець – про роботу з тваринами та людьми: досвід і виклики
Ще одна досвідчена працівниця «МХП-Баффало» Людмила Махновець дев’ять років обіймає посаду керуючої, а загалом працює на підприємстві майже 11 років. Бухгалтерка за освітою, мама двох дорослих синів та дружина захисника вправно водить мотоцикл, ще й ефективно керує робітниками. На сьогодні вона опікується стадами ВРХ (великої рогатої худоби), у яких понад 1400 голів.
«Вважається, що з керівною посадою краще впораються чоловіки, але то стереотип. Так, існують професії, де потрібна фізична сила, але управління потребує набагато складніших зусиль, знань та навичок. Знайти індивідуальний підхід до кожної людини, поговорити, підівчити, деколи й самій звернутись по допомогу – буває важче за фізичні навантаження», – запевнила Людмила.
Керівниці підпорядковуються 18 робітників з догляду за тваринами та ветлікар, більшість її підлеглих – чоловіки.
«Буває в розмові зі знайомими, коли заходить мова про роботу, чую, що не кожен чоловік би впорався з такою роботою, адже вона вимагає багато сил. Мабуть, я достатньо сильна. Якби я не справлялась – я б не працювала», – резюмувала керуюча.
Нові навички Людмила опановує постійно: на початку кар’єри їздила на роботу мотоциклом, згодом навчилась водити автівку та трактор.
«В цілому, постійно вчусь – водінню, людській психології, тваринництву. На початку чоловік допомагав вчитись водити машину, а зараз він у війську, то більше покладаюсь на свої сили», – зізналась жінка.
Людмила поділилась, що в роботі найбільше позитивних емоцій приносять досягнення результатів разом з командою.
«Радує, коли ми досягаємо запланованих показників, отримуємо гарні результати. Дуже допомагає команда, всі дуже добре до мене ставляться, підхоплюють роботу, навчаються бути взаємозамінними. Кожен рік у нас не схожий на попередній, тож вчитись доводиться щодня», – розказала Людмила.
Тож жінки роблять вагомий внесок у розвиток ветеринарної освіти, виступаючи радниками та наставниками для молодих фахівців.
Від студентки до професіоналки: історія успіху ветлікарки Анни Чорненької
24-річна ветеринарна лікарка й керуюча відділенням у селі Боровичі Колківської громади Анна Чорненька на «МХП-Баффало» працює п’ять років. Після закінчення Рожищенського фахового коледжу вона прийшла на ферму працювати ветфельдшеркою. У той же рік паралельно вступила до Білоцерківського національного аграрного університету, аби отримати вищу ветеринарну освіту.
«Маю диплом бакалавра, в майбутньому планую отримати диплом магістра. Вищу освіту здобула на індивідуальному навчанні, адже працювала на фермі», – розказала Анна.
Вона виросла в селі, тож з доглядом за домашньою худобою була знайома, з дитинства бачила важку працю по господарству. Однак, коли після школи дівчина захотіла здобувати ветеринарну освіту, підтримки від рідних не знайшла.
«Мама дуже не хотіла, щоб я поступала на ветеринара, адже вважала, що ця професія не для дівчини. Але я все одно обрала саме ветеринарну спеціальність та довела, що жінки теж можуть бути затребуваними та успішними в цій галузі», – зізналась Анна.
Керівниці підпорядковуються дев’ять робітників з догляду за тваринами, деякі з її підлеглих вдвічі старші за жінку, а поголяв’я на її дільниці становить 770 голів. За словами фахівчині, теоретичні знання не дають всього розуміння особливостей роботи, найкращий спосіб отримати й закріпити знання – це практика.
«Насправді більше практика на роботі допомагала в навчанні й захисті диплома, а не навпаки. До того ж вища ветеринарна освіта допомагає мені розібратись в роботі з худобою, але її недостатньо для найважливішої складової – роботи з командою. Тут уже більше треба мати сталеві нерви, вміння знаходити підхід до людей», – поділилась вона.
Так жінки в професіях зоотехніки та ветеринарії формують новий стандарт успішності в цих галузях, де знання та відданість справі стають основними факторами професійного росту.
Вакансії на підприємстві «МХП-Баффало»
Про вакансії для жінок, можливості та навчання розказала бізнес-партенрка з персоналу Наталія Стрижак.
«Зараз жінки в компанії МХП успішно реалізуються на позиціях, які раніше вважалися виключно чоловічими. Серед них: керівниці тваринницьких підрозділів, зоотехнікині, лікарки ветеринарної медицини. Раніше ці професії вимагали значних фізичних зусиль і вважалися виключно чоловічими. Крім того, зараз активно працюємо над залученням жінок на посади водіїв навантажувачів, трактористів, зокрема на легкі трактори для обслуговування тваринницьких ферм», – пояснила HR-фахівчиня.
«МХП-Баффало» прагне створити умови для розвитку та успішної кар'єри жінок в агросфері, відкриваючи нові горизонти та долаючи застарілі стереотипи. Підприємство пропонує стабільну роботу в агросекторі з можливістю професійного розвитку та навчання.
Крім того, робота на підприємстві передбачає участь у сучасному виробничому процесі, де цінують екологічність, природний підхід до вирощування худоби, а також можливість працювати з високоякісними племінними тваринами. Загалом у компанії МХП впевнені: розділяти професії на «чоловічі» та «жіночі» – це застарілий підхід, який не відповідає сучасним потребам суспільства й економіки.
Як дізнатись більше про працевлаштування
Якщо вас зацікавила можливість роботи у «МХП-Баффало», звертайтеся для отримання додаткової інформації до бізнес-партенрки з персоналу Наталії Стрижак [email protected].
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром