Прогулянки з альпаками: родина з Рівненщини створила контактну ферму для відпочинку
Неподалік від Рівного, у селі Городище, відкрили контактну ферму Alpaca Home. Бізнес родини Паршиних не тільки дає змогу взаємодіяти з тваринами, але й пропонує комфортні умови для відпочинку. Ферма існує вже кілька років, проте для відвідувачів її відкрили влітку 2024 року.
Тут гості можуть провзаємодіяти з пухнастими альпаками, карликовими козами, кроликами, морськими свинками та павичами. Про особливості ферми, терапію та плани розширення бізнесу журналістка видання Бізнес.Район поспілкувалася із засновницею Анною Паршиною.
Зараз у нас 30 альпак, але хочемо, щоб їх було 230
Спочатку власники закупили кіз, а потім вже інших тварин. Анна Паршина каже, що ідея завести альпак виникла під час подорожей Європою. Там такі ферми популярні.
«Хазяйство існує вже кілька років, але через активність місцевих людей, які часто сюди приходили, ми вирішили відкритися офіційно», – розповідає Анна Паршина.
Пара альпак коштує 5000 євро. Спочатку підприємці придбали десять тварин, згодом докупили ще.
«Зараз у нас 30 альпак, але ми маємо амбітні плани, щоб їх було 230», – ділиться підприємиця.
Власниця ферми зауважує, альпак обрали тому, що їхня шерсть є гіпоалергенною, м’якою та вдвічі теплішою, ніж овеча.
«В Україні мало таких ферм, буквально декілька на всю країну. Ця сфера зовсім не розвинена. Зараз в нас є ціла кімната шерсті, але немає куди її збувати. Немає навіть майстринь, які щось виробляли б з неї», – каже Анна.
У підприємців є домовленості з європейськими партнерами про те, що відвідувачі зможуть купувати вироби з альпакової вовни просто на місці.
Шерсть стрижуть лише раз на рік, аби забезпечити комфорт тваринам під час холодів, адже збуту поки немає. Знімають з альпак за раз по 3-4 кілограми вовни. Це роблять обережно, адже тварина легко мерзне. Вовна, яку вона дає впродовж перших 10 років – м’яка, шовковиста та дорога. Один кілограм такої вовни орієнтовно коштує від 200 до 350 гривень.
«Спочатку ми зістригаємо шерсть, далі пакуємо в мішки та зберігаємо. Потім вона має пройти процес обробки, очищення від бруду та прання. У фіналі шерсть пропускають через спеціальні машинки для вичісування, і після того її можна використовувати для виробів», – зазначає Анна Паршина.
Пряжа – це нитки, які виготовляють з шерсті альпаки. Дуже цінується біла пряжа, хоча також виробляють нитки інших кольорів, зокрема бордові, зелені або сині. З цієї пряжі виготовляють шалі, шапки та пальта, а також ковдри та пледи.
Анна Паршина розповідає, що утримувати альпак недорого. Вони невибагливі до харчування та теплолюбні. Через клімат і температуру повітря в Україні, їм дуже комфортно.
«Вони люблять добре поїсти, особливо коли їх підгодовують відвідувачі. Ми ж годуємо їх зранку та ввечері. Їхній раціон доводі простий – це спресована трава, сіно та овочі. Проте важливо не перегодовувати їх», – наголошує власниця.
Читайте також: Заради збереження традицій: закарпатець виготовляє автентичний овечий сир
Прогулянка з альпакою – терапія для цивільних та військових
Вхідний квиток вартує 100 гривень, до нього входить екскурсія та корм для тварин. Гості ферми можуть провзаємодіяти не лише з альпаками, а й з козами, кроликами, морськими свинками та павичами. Також на території є зони для відпочинку та кафе.
«Діткам і дорослим тут дуже подобається, бо можуть спілкуватись з тваринами, погодувати та погладити їх. Також для малечі тут є місце для розваг», – пояснює Анна.
Туристи також можуть насолодитися прогулянкою біля ставків. На території є окремі вольєри з вагітними самками та новонародженими альпаками. Аби зберегти їхній спокій, відвідувачів туди не пускають. Після 11-місячної вагітності народжується один малюк, якого мати вигодовує молоком до 6-12 місяців.
«Дуже хороші тварини, вони пощипують траву і виходить так, наче її скосили газонокосаркою», – каже підприємиця.
Анна Паршина зазначає, що альпаки дуже кмітливі та порядні. Коли працівники відчиняють їм ворота, вони розуміють, що потрібно йти у вольєр на ночівлю.
Охочі можуть сфотографуватись з альпаками під час прогулянки.
«Ми хочемо на осінь зробити тематичні свята, організовувати фотозони та фотосесії. У майбутньому хотіли б, щоб наша ферма працювала весь рік, але для цього потрібно потурбуватися про умови для тваринок, і про комфорт відвідувачів, адже альпаки готові приймати гостей цілодобово», – розповідає Анна.
Також контактна ферма приймає безплатно військових. Для них взаємодія з тваринами є своєрідною терапією. Так вони контактують, відпочивають та отримують позитивні емоції.
«Нещодавно до нас приїжджала громадська організація з мамами військових. І ми бачили, як це для них цінно», – каже Анна.
Анна Паршина поділилася ідеєю прогулянок та чаювання з альпаками. Жінка впевнена, що це не лише цікава розвага, а й можливість створити пам’ятні моменти для гостей.
Каже, що у Європі такі чаювання дуже поширені. Це – один із видів контакту з тваринами, де відвідувачі можуть насолодитися чаєм, спостерігаючи за альпаками, які пасуться поруч, а також пригостити їх підготовленою їжею.
Головна мета – відкрити велику «альпакарню»
Анна зазначає, що робота на фермі стала невіддільною частиною життя родини. Вони проводять тут багато часу, контролюють стан тварин, організовують заходи й тури. Часто їм допомагають дівчата й жінки на волонтерських засадах.
«Після роботи летиш на ферму, щоб закрити альпак ввечері, проконтролювати, чи з ними все добре. Дуже допомагають діти», – каже Анна.
Ферма дала родині нові цілі. Паршини бачать великий потенціал у розвитку цього бізнесу, і це надихає їх на постійні покращення та розширення.
«Ми хочемо, щоб це була така точка, куди можна приїхати відпочити, тому що це прекрасна локація, особливо коли їдеш з Києва до Буковелю», – зауважує власниця.
Анна планує подаватися на гранти, залучати людей та кошти.
«Ми прагнемо розвивати цей регіон, адже є попит, а також розвиватися саме у виробництві речей зі шерсті й туризму, адже людям подобається, і це видно за кількістю відвідувачів», – наголошує жінка.
У планах родини розширити територію, щоб було більше місця відвідувачам для відпочинку та прогулянок, а також відкрити заклад харчування, де можна було б повноцінно поїсти.
«Також хочемо побудувати кілька будиночків, де можна буде переночувати. Ну і головна мета – відкрити велику «альпакарню» – будівлю, в якій буде доступ до альпак весь рік», – зазначає Анна.
Анна Паршина наголосила, що в їхніх цілях стати великим центром, куди будуть приїжджати, щоб придбати альпаку або козу. Окрім того, Анна зацікавлена у створенні творчих осередків, де діти й дорослі зможуть побачити процес виробництва.
«Розуміємо, що повний спектр виробництва ми покрити наразі не можемо, але хочемо показати людям хоча б елементи, що ж роблять з цією шерстю, щоб вони також були дотичні та спробували її на дотик, щоб вони мали розуміння, як з такої скуйовдженої шерсті роблять полотно», – підсумовує жінка.
Читати також: Вирощує 70 тонн ягід за сезон: фермер із Гощанщини веде бізнес там, де були радянські руїни