Власна ферма, натуральне масло та 16 видів сирів: чим пишається Шацький молокозавод

20 Жовтня 2024, 10:41
Власна ферма, натуральне масло та 16 видів сирів: чим пишається Шацький молокозавод РЕКЛАМА 5741
Власна ферма, натуральне масло та 16 видів сирів: чим пишається Шацький молокозавод

«Шацький молокозавод» на Волині став символом якості натуральної молочної продукції, пропонуючи масло, молоко та сири, які підкорили місцевий ринок і вийшли на загальноукраїнський рівень.

Невелике підприємство, яке розпочало свою діяльність ще на початку 1970-х років, пережило найскладніші часи перебудови кінця 80-х – початку 90-х, шалену інфляцію та нестабільність. Однак, попри труднощі, зуміло не тільки зберегти виробництво, колектив, а й стати стабільним виробником якісної та натуральної молочної продукції, відомої у багатьох областях України.

Напередодні професійного свята, Дня працівників харчової промисловості, Михайло Поліщук, директор єдиного у громаді переробного підприємства, розповідає Бізнес.Району про тонкощі виробництва, здобутки та виклики, з якими стикається завод.

Якщо бренд – то тільки «Шацьке масло»

Державне підприємство «Шацький молокозавод» приватизували 2 липня 1998 року. На той час це був звичайний сепараторний пункт. Нові інвестори (завод викупила інвестиційна група VolWest Group, – ред.) поставили тут лінію з виробництва згущеного молока і дали підприємству нове життя. 

Сьогодні воно має лінію з виробництва технічного казеїну, вершкового масла, згущеного молока, сирів. Тож підприємство забезпечує роботою місцевих жителів.

Для виготовлення продукції використовують лише цільне молоко, без рослинних жирів і домішок. Молочна продукція заводу – 100 відсотків натуральний продукт. 

 «Коли будете у Шацьку на відпочинку – обов’язково скуштуйте тамтешнє масло від «Шацького молокозаводу». А ще – сири. Так порадили нам знайомі. Тепер у магазинах я купую тільки цей натуральний продукт. А ще кожного разу обов’язково веземо декілька кілограмів масла додому. Його фасуємо на невеликі шматочки та кладемо у морозилку. Воно дуже добре там зберігається, тому маємо запас продукту на зиму», – розповідає знайома жінка зі Львова, яка щороку по декілька разів приїжджає на вихідні відпочивати з родиною на Світязь.

Такі відгуки не раз доводилось чути від тих, хто приїздить на Шацькі озера відпочивати: мешканців столиці, львів’ян, жителів Рівненської та Житомирської областей. І черга із 5-6 автівок до невеличкого магазину біля підприємства, де продається його продукція – вже стала нормою у літній період.

Люди мають можливість придбати тут не тільки масло, а й 16 видів сирів та натуральне пастеризоване молоко. Реалізовують продукцію також у мережах магазинів «Наш Край» та SPAR. Окрім того, її можна придбати у Шацьку, в магазинах молокозаводу: у центрі селища біля супермаркету «Велес» та у магазині, який працює на території молокозаводу. Продукцію молокозаводу постійно беруть й місцеві магазини – «Сільмаг», «Деліка», «Велес», «Люкс».

Магазин Шацького молокозаводу у центрі селища
Магазин Шацького молокозаводу у центрі селища

Життя заставило: брак корів у селах змусив відкрити власну ферму

Підприємство купує сировину у селян – господарів-одноосібників, які тримають по 3-5 корів, або ж фермерів. Як, наприклад, родина Брусків із села Хрипськ, які тримають понад 40 голів ВРХ. Однак з кожним роком корів у селах меншає та меншає.

«Аби виробляти якісну натуральну продукцію, нам потрібне молоко. А його, на жаль, з кожним роком зменшується на понад 30%. Люди у селах позбуваються корів. Причин тому – декілька: молодь здебільшого виїжджає у міста, на заробітки за кордон, а старше покоління уже не в змозі фізично тримати корову. І до цього в останні роки додалась війна. Чоловіки, які залишилися у селах, пішли воювати, а тримати корову без чоловічої допомоги жінкам важко. От і збуваються тварини», – розповідає директор молокозаводу Михайло Поліщук.

Директор
Директор "Шацокого молокозаводу" Михайло Поліщук

Над ситуацією щодо зменшення поголів’я на підприємстві задумувались уже давно – ще з початку 2000-х років. На те, що в селах корів стане більше – не варто було сподіватися, адже тенденція останнього десятиліття до різкого зменшення поголів’я ВРХ у селах  вказувала на зворотнє. А сировину десь треба брати…

Вирішенням проблеми із браком молока стало стратегічне рішення інвесторів та керівництва молокозаводу – створити власну ферму. Роздивлялися різні варіанти, прораховували кошторис, шукали приміщення. Зрештою, таки наважились.

«У селі Сокіл Любомльської громади ми знайшли приміщення для корівника, яке більш-менш збереглося ще з часів колгоспів – стіни та покрівля. Бо те, що нам пропонували у селах Шацької громади – було ще у гіршому стані. Приміщення реконструювали, підлатали дах, добудували молочний блок, склади, придбали машинно-тракторний парк, побудували зерносховище, поставили паркан. Щоб полегшити працю обслуговуючого персоналу, придбали кормороздавач і облаштували доїльну залу для автоматизованого одночасного доїння 14 голів корів обладнанням «Ялинка». У лютому 2021 року створили фермерське господарство «Полісся-молоко», – розповідає Михайло Поліщук.  

На фермі Шацького молокозаводу
На фермі Шацького молокозаводу

Взяли в оренду для посіву зернових (жито, пшениця, овес) та інших культур понад 100 гектарів землі, облаштували пасовище.

Ставку зробили на породи молочних корів, які можуть давати удвічі, а то й утричі більше молока, ніж звичайні корови. На початку завезли 20 нетелів-корів, потім добрали ще 21. 

На фермі Шацького молокозаводу
На фермі Шацького молокозаводу

Перші дві партії корів були з породи Червоної польської – невибагливі до їжі, пристосовані до умов Полісся. Через рік докупили корів молочної Голштинської породи.

«Точніше, як докупили… На початку війни, коли у Чернігівську область зайшли російські окупанти, власник ферми, у якого розбомбили корівник, розформовував своє господарство та розпродував тварин. Це були вже корови на 7-8 місяцях отелу. Тож ми у серпні їх забрали. І вже у вересні ми мали теляток, а відтак – і власне молоко. Тоді ж почали телитися і наші корови», – розповідає Михайло Поліщук. 

На фермі Шацького молокозаводу
На фермі Шацького молокозаводу

Чи вигідно тримати власну ферму підприємству? Директор зізнається: поки що ферма – на стадії розвитку, і про чистий прибуток говорити зарано, бо в її створення довелося чимало вкласти. Та й корова з дня народження тільки на третій рік починає давати якийсь прибуток, ще два роки – поки вона вийде на якийсь нормальний показник надоїв. 

Пан Михайло каже: це ж не магазин, в який закупив, завіз товар, поставив ціну, продав і отримав прибуток.

Наше діло – молоко

«Ферма – це про тривалий розвиток і постійні фінансові вкладення. А от зиск молокозаводу від власної ферми – очевидний: тепер маємо стабільну кількість власної сировини», – наголошує директор.

Зараз на фермі працює дев’ятеро працівників, які обслуговують 118 поголів’я ВРХ. З них 61 корова – дає молоко, є до 30 нетелів, які у листопаді-грудні матимуть теляток.

На фермі Шацького молокозаводу
На фермі Шацького молокозаводу

На фермі Шацького молокозаводу
На фермі Шацького молокозаводу

«Це вже друге покоління наших власних нетелів. Тобто ми вже виходимо на той рівень, коли з власних теличок ми виростили корів і вони мають отелитися», – розповіла директорка фермерського господарства «Полісся-молоко» Світлана Поліщук.

Світлана та Михайло Поліщуки
Світлана та Михайло Поліщуки

Молоко від корів збирається автоматизовано: є доїльна зала на 14 корів, до кожної підключається автомат. Молоко з доїльних апаратів одразу потрапляє в охолоджувач, звідки його забирає молоковоз. Якість такого молока – значно вища, аніж у молока, яке купують в населення, каже Світлана Поліщук.

У корівниках в селі Сокіл
У корівниках в селі Сокіл

За день на фермі отримують максимум дві тонни молока. На сьогодні, у період міжсезоння, поки отримують тонну. Цього, звісно, мало для повноцінних потужностей молокозаводу. Пік виробництва тут – травень-вересень, де левову частку сировини забезпечує сільське населення. Далі кількість молока від населення іде на спад, а взимку – взагалі меншає в рази.

«Наприклад, у вересні від населення ми отримали на 40% менше молока, ніж минулого року. Це дуже велике падіння. Тому хочемо зробити так, аби дефіцит сировини від населення узимку покривати нашим молоком з ферми. Так ми отримаємо можливість працювати цілий рік без перебоїв», – зазначає пані Світлана.

Вона у розмові зізнається, що коли наважились створити власну ферму – знали, що буде важко. Але не передбачали, що настільки. Однак, каже, шацьке масло та сири вже стали настільки впізнаваним та популярним брендом натуральної продукції, що закрити якусь лінію з виробництва – це дуже велика відповідальність і перед населенням, і перед постійними клієнтами з реалізації продукції.

Виклики – блекаути

Війна з Росією додала чимало проблем як підприємству, так і фермерському господарству. З початком масованих обстрілів російськими окупантами енергетичної інфраструктури розпочались планові й непланові вимкнення світла. 

Відсутність електроенергії практично ставила під загрозу процес виробництва і належне зберігання молочної продукції та сировини.

На фермі ж це – проблеми із доїнням та зберіганням молока. Тому для роботи ферми в період блекаутів придбали потужні генератори.

А тепер ведуть перемовини із фірмою, яка спеціалізується на встановленні сонячних панелей. Планують їх встановити на молокозаводі. Це допоможе не тільки заощаджувати кошти на оплату електроенергії, а й забезпечити холодовий режим для зберігання сировини та виготовленої продукції.

Встановлення сонячних панелей – це, за словами Михайла Поліщука, є вимогою часу. А війна та блекаути тільки підштовхнули підприємство до енергоефективності та енергонезалежності. Ці два чинники є нормою для аналогічних підприємств у Європі.

Сир – на будь-який смак

Для поціновувачів сирів продукція молокозаводу у Шацьку – це саме те, що треба. Бо тут, як кажуть, «зійшлися усі зорі»: натуральна продукція, доступна ціна та вишуканий смак.

Ідею виготовляти сири виношували не один рік, ще з початку 2000-х. Починали із м’якого нежирного дієтичного сиру, який виробляли із маслянки – продукту, що залишалась після масла (її, до речі, раніше молокозавод людям роздавав безкоштовно). Потім визріла ідея виробляти інші сири.

Першим сиром став «Чечіль», потім – варили «Бринзу», «Адигейський», «Сулугуні». Правда, тоді все робили вручну та довгими місяцями удосконалювали технологію варіння.

Коли ж ринок споживачів почав вимагати збільшення асортименту, шукали варіанти його розширити. Закупили ванни для варіння, встановили напівавтоматизовану «сирну» лінію. 

У технології виготовлення ще п’яти видів сирів допомагала місцева виробниця крафтових сирів зі Світязя Лариса Шелуха, адже найменші нюанси – навіть температура варіння з різницею у пів градуса – можуть зіпсувати продукт. Важливо також підібрати молоко належної якості.

Відтак протягом останніх років «Шацький молокозавод» налагодив виробництво 16 видів м’яких та напівтвердих сирів: «Халумі» звичайний, а також з базиліком, сушеними помідорами, різними прянощами. Також «Качотту», «Качотту» з прянощами, «Моцареллу», «Гауду».  «Халумі» дуже смачний, коли його посмажити на грилі. Він дуже подобається молоді. З новинок мають ще так званий маринований сир – «Лабне», каже Михайло Поліщук. 

Традиційно мають попит вже кілька років поспіль сири «Адигейський», «Бринза», «Чечіль», «Сулугуні». Ці сири смакують як до салатів, чаю-кави, так і до пива.

В асортименті від молокозаводу – не тільки відоме шацьке масло, а й молоко фасоване у пляшках, на розлив у пляшки, йогурти. Практикували виробляти 15% сметану.

Зокрема, налагодили продаж пастеризованого натурального молока з ферми. Раніше такого не практикували, оскільки відповідно до санітарно-гігієнічних норм, на пастеризацію молоко повинно доїтися виключно доїльними апаратами, не мати контакту з повітрям та людиною, чого не можливо було досягти, закуповуючи сировину в населення.

«Дуже хочемо розширити асортимент, але для цього потрібно більше сировини. Бо ж з води якісного натурального продукту не зробиш. А для нас пріоритетом є виготовлення натуральної молочної продукції, не спредів чи сирних продуктів», – каже Світлана Поліщук.

Гранти та державні програми – для розвитку

Підприємство, яке стоїть на місці, не вкладає у свій розвиток – приречене, переконаний Михайло Поліщук. Тому тут стараються подавати свої проєкти розвитку на різноманітні гранти, а також залучати кошти із державних програм підтримки.

Як зазначає директор підприємства, у 2021 році діяла державна програма відшкодування коштів від 50 до 80% на придбання голів племінної ВРХ. У грудні фермерське господарство отримало таку компенсацію. Зараз, у зв’язку з війною, програму підтримки заморозили.

Тож поки молокозавод бере участь у грантових програмах. Так, в цьому році завдяки виграному гранту придбали сирну ванну. Також завдяки іншому гранту придбали охолоджувач молока на дві тонни.

«Які є можливі гранти для переробних підприємств чи фермерських господарств – ми неодмінно подаємо заявки. Але це не означає, що ми виграємо. Так, звісно, щось вдається залучити завдяки грантам, і це дуже добре», – розповідає Світлана Поліщук.

Результат виграних грантів радує увесь колектив, бо це, каже керівник підприємства – можливість далі працювати та розвиватися. А головне – забезпечити ринок якісною натуральною продукцією.

Магазин Шацького молокозаводу у центрі селища
Магазин Шацького молокозаводу у центрі селища

 

 

Коментар
04/11/2024 Неділя
03.11.2024
02.11.2024
01.11.2024