Поле з подвійною користю: що таке агрофотовольтаїка й чи готова Україна впроваджувати її
-
-
>
-
>
-
>
Експлейнер
2053
Сонячні панелі на фермерських полях – це не лише інновація, а й можливість для аграріїв поєднувати вирощування культур із виробництвом електроенергії. Агрофотовольтаїка, яка ще 20 років тому звучала як футуристична ідея, сьогодні стає частиною реальності, зокрема й в Україні. Проте війна, економічна нестабільність та відсутність належної державної підтримки гальмують її розвиток.
Чи здатна агрофотовольтаїка змінити енергетичний ландшафт країни, чи залишиться на рівні локальних проєктів?
Детальніше про те, як працює агрофотовольтаїка і які перспективи відкриваються перед Україною, – у матеріалі Бізнес.Район.
Що таке агрофотовольтаїка
Агрофотовольтаїка – це спосіб одночасно вирощувати сільськогосподарські культури та виробляти електроенергію, встановлюючи сонячні панелі прямо на полях. Вперше таку технологію використали японські фермери у 2004 році. З того часу агрофотовольтаїка здобула прихильників серед аграріїв всього світу.
Сонячні панелі встановлюють на звідних конструкціях, які дозволяють вирощувати культури під ними. Зазвичай використовують овочі, ягоди чи злаки, адаптовані до затінення.
Для поливу часто застосовують крапельні системи, які зменшують випаровування. Спеціальні моніторингові системи допомагають оцінювати врожайність і виробництво енергії для підвищення ефективності.
Принцип роботи базується на кількох ключових аспектах:
- Одну і ту ж землю використовують і для вирощування врожаю, і для виробництва електроенергії за допомогою сонячних панелей (дуальне використання).
- Сонячні панелі дають тінь, яка корисна для деяких рослин. Наприклад, дослідження в Південній Кореї показали, що броколі, вирощене під тінню сонячних панелей, має більш насичений зелений колір, при цьому врожайність майже не змінюється. Під частковим затіненням вони менше страждають від сонця і дають кращий врожай.
- Панелі створюють мікроклімат, який знижує температуру ґрунту і випаровування вологи, що зменшує потребу в поливі, особливо в посушливих регіонах.
Таким чином ця технологія відкриває нові можливості для сталого розвитку, поєднуючи сільське господарство та відновлювальну енергетику, що сприяє раціональному використанню ресурсів і підвищенню врожайності.
Так, у Франції фермери вирощують виноград під сонячними панелями, тим самим захищають рослини від різких температурних коливань і надмірного сонця.
Науковий співробітник Університету Шеффілда (Велика Британія) Річард Рендл-Боггіс, який займається розвитком гібридних систем продовольства та енергії, в одному із досліджень зазначив, що на одній експериментальній ділянці у Кенії завдяки агрофотовольтаїці врожай капусти зріс на 24%.
У країнах з холоднішим кліматом, як-от Данія, фермери розміщують сонячні панелі з меншою щільністю, щоб забезпечити рослинам достатньо сонячного світла.
Проте агрофотовольтаїка має й деякі недоліки. Зокрема, вартість установки агрофотовольтаїчних систем вища, ніж – традиційні сонячні станції. Це пов'язано з додатковими витратами на обладнання та його монтаж.
А поєднання сільськогосподарського виробництва та виробництва електроенергії потребує складного управління ресурсами.
До того ж не всі сільськогосподарські культури можуть ефективно рости під сонячними панелями, оскільки деякі рослини потребують більше сонячного світла.
Чи готова Україна до агрофотовольтаїки
Національна економічна стратегія України до 2030 року визначила декарбонізацію – процес зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу – як один з пріоритетів.
Це охоплює підвищення енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики та інтеграцію з «Європейським зеленим курсом». Агрофотовольтаїка є частиною зеленої енергетики в межах цієї стратегії.
В Україні технологію агрофотовольтаїки вперше впровадили у 2021 році. Експериментальний проєкт «Тесла Агро» ефективно поєднав виробництво електроенергії та вирощування лохини.
«Питання щодо розвитку цієї технології в Україні потребує додаткових досліджень для визначення її потенціалу в контексті національної енергетичної стратегії та використання земельних ресурсів», – наголосили у відповіді Міністерства енергетики України на інформаційний запит.
1
Голова Департаменту агропромислового розвитку Волині Юрій Юрченко зазначає, що сучасні реалії змушують аграріїв шукати альтернативні джерела енергії.
За його словами, з кінця 2021 року аграрії Волині побудували для власних потреб 25 сонячних електростанцій загальною потужністю 3,4 МВт.
«Панелі зазвичай встановлюють на тваринницьких комплексах, переробних підприємствах, пекарнях, а також на ділянках та дахах. Або ж якщо територія не використовується, на ній ставлять сонячні панелі», – пояснює голова департаменту.
Також очільник підкреслив, що на полях сонячні панелі наразі не встановлюються. Землю використовують за призначенням: проводять оранку та сівбу.
2
«Багато агрохолдингів в Україні встановлюють сонячні панелі для власних потреб. Однак, це не класична агрофотовольтаїка. Зразків класичної агрофотовольтаїки у нас наразі дуже мало, тому вона поки не має значного впливу на ринок зеленої енергетики України», – каже голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський.
За канонами класичної агрофотовольтаїки панелі встановлюють так, щоб під ними могла працювати техніка. Це значно здорожчує встановлення, адже потрібно побудувати повітряну лінію електропередач та використовувати більше металу для опорної конструкції.
Як зазначає Владислав Соколовський, війна серйозно впливає на розвиток агрофотовольтаїки, адже фермери та інвестори мають інші пріоритети. До цього економіка також стримувала розвиток, оскільки без державної підтримки встановлення сонячних панелей на полях не мало економічного сенсу.
Єдиним варіантом було встановлення панелей для самоспоживання на дахах ферм, будинків чи агрохолдингів, або там, де прокласти лінію електропередач дорого.
Якщо електроенергія використовується для самоспоживання, змінювати призначення землі, де розміщені панелі, не потрібно. Однак, якщо фермер планує продавати надлишки електроенергії в мережу, це вже не є агрофотовольтаїкою.
«Я впевнений, що у зв’язку з впливом глобального потепління прикладів впровадження агрофотовольтаїки стане все більше. Думаю, що після закінчення війни першими агрофотовольтаїку впровадять агрохолдинги та фермери, які мають проблеми з доступом до електромереж через віддаленість локацій або високу вартість підключення. Цьому сприятимуть зниження цін на сонячні панелі, потреба в автономному енергозабезпеченні та можливість ефективного використання земельних ділянок», – припускає голова асоціації.
3
Важливо відзначити, що цьогоріч в Україні з’явилась громадська організація «Асоціація Агровольтаїки України», яка ініціювала пілотний проєкт з технології агрофотовольтаїки в Черкаській області – Перший дослідно-промисловий тепличний комплекс «Канів – 2».
Організацію зареєстрували 23 серпня 2024 року, а її основною метою є розвиток агрофотовольтаїки в Україні.
На сайті зазначають, що Асоціація Агровольтаїки України разом з Українською Радою Бізнесу працює над змінами до законодавства, співпрацює з урядом і місцевою владою для розвитку галузі та закликає доєднуватися до ініціатив. А пріоритетом є підготовка фахівців і створення наукових центрів для впровадження технологій агровольтаїки.
Також асоціація ініціює навчальні програми та курси підвищення кваліфікації, щоб забезпечити експертизу для ефективного управління такими системами.
«У своєму портфелі ми маємо 22 гектари дослідно-виробничого кластера з агровольтаїки та запрошуємо всіх зацікавлених долучитися», – декларують в організації.
***
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
