Путіну перекрили газовий вентиль до Європи, тепер час для нафтового

З 1 січня українська ГТС працює без транзиту російського газу. Транспортування природного газу з точки входу «Суджа» на східному кордоні України до точок виходу на західному та південному кордонах припинено.

Це історичне рішення: вперше за пів століття російський газ перестав надходити до Європи через територію України. Росія щорічно постачала до Європи близько 15 млрд кубометрів газу через українську газотранспортну систему, зокрема до Словаччини та Австрії, залишаючись основним постачальником для цих країн.

Попри російські вкиди в соцмережах та медіа, змін цін на газ для побутових споживачів не передбачається. Мораторій на підвищення тарифів для населення продовжує діяти. А подорожчання транспортування газу для промисловості істотно не вплине на економіку.

Про довгострокові наслідки припинення транзиту Бізнес.Район розмовляв з Володимиром Омельченком, директором енергетичних програм Центру Разумкова.

Володимир Омельченко

Він вважає, що наступний крок України – припинення прокачування російської нафти у Європу, що може стати нашим енергетичним щитом.

«У Путіна лишилася тільки Туреччина»

- Володимире, 31 грудня 2024 року закінчився термін 5-річної угоди про прокачування російського газу українською ГТС. Можливо, ми ще до кінця не розуміємо всю весь масштаб цієї події?

- Справді, це подія історична, тому що транзит спочатку радянського, потім російського природного газу через Україну тривав з 1968 року. Він почався з постачання до Австрії, згодом до ФРН, Франції, інших країн Європи. Пам'ятаєте такий знаменитий контракт «газ в обмін на труби»? Радянський Союз не вмів випускати якісні труби й вимушений був постачати до Німеччини газ в обмін на труби.

Це дуже не подобалося американцям, особливо Рональду Рейгану, які розуміли, що у такий спосіб СРСР прагне розсварювати США з Європою та країни НАТО.

Коли Путін прийшов до влади в Росії, він продовжив таку стратегію. Мета була та сама: розколоти блок НАТО і підірвати безпеку Європи зсередини через корупційні схеми з газом і певними привілеями. Хто гарно себе поводив щодо РФ, той отримував знижки. Наприклад, коли у 2007 році на саміті НАТО в Бухаресті Німеччина заблокувала приєднання України, вже за кілька місяців Росія надала Німеччині значні знижки на поставки природного газу й уклала контракти з будівництва газогонів «Північного потоку» в обхід України.

Зараз ця стратегія Росії порушилася. Транзиту через Україну не передбачається. Крім того, РФ втратить приблизно 6 мільярдів євро щорічно.

Є і певні політичні наслідки, оскільки тепер Росія не зможе підтримувати шляхом поставок газу своїх васалів у Європі. Тут пригадаємо словака Роберта Фіцо. Політичні перспективи його партії тепер достатньо туманні. Для України це добре, бо ми знаємо що Фіцо проводить системну проросійську антиукраїнську політику.

карта BBC Україна

Тому це справді історична  подія, у яку мало хто вірив з огляду на настрої в Офісі президента та в середовищі експертів, які були упродовж всього 2024 року. 

Там були наміри продовжити контракт з росіянами під виглядом постачання азербайджанського газу, але все ж президент дослухався до розумних порад.

- Є також думка, що кінець українського транзиту різко посилив роль Туреччини для Путіна, адже ця країна стане фактично єдиним каналом для транспортування російського газу до Європи…

Усе чітко – залишився єдиний канал транзиту російського газу. Через Туреччину «Блакитним потоком» і «Турецьким потоком». Інших каналів немає. Так газ постачається в Сербію, Грецію чи Угорщину, частково, можливо, в Італію.

Чому це важливо для Угорщини і фінансів «Газпрому»? Якщо і цей канал перекрити, Орбан залишиться без російських грошей, без російських схем газових і перспектив у політиці. Тому росіянам дуже важливо зберегти канал поставок через Туреччину, яка все ж не є другом РФ.

У Сирії Туреччина прагне максимально використати слабкість Росії. Те саме стосується Кавказу. І росіяни нічого не можуть вдіяти, бо тепер залежатимуть від транзиту через Туреччину.

Це транзитний гачок, яким турки будуть користуватися, послаблюючи позицію Росії в перелічених регіонах.

«Аморально надавати послуги країні-агресору»

- Якщо повертатися до ціни питання припинення транзиту через Україну, то хто за це заплатить? Як це підвищення вплине на економіку взагалі?

- По-перше, є рішення під час війни не підвищувати ціни на природний газ для населення. Його ніхто не скасовував. Тому для громадян нічого не зміниться.

По-друге, ціна транспортування справді підвищиться для промисловості, причому справді досить суттєво – утричі і більше. Але тариф на транспортування газу складає тільки приблизно 5% від ціни газу. Враховуючи, що наша промисловість отримує в середньому природний газ за цінами десь на 30% нижчими, ніж їх конкуренти в ЄС, то говорити про якусь катастрофу не можна.

- Отож, газовий транзит Україна зупинила, а як щодо транзиту російської нафти?

- Південна гілка нафтопроводу «Дружба» - це територія України. До речі, північна, яка йде через Білорусь, зараз не працює, хоча ця країна – союзник Росії.

А південна гілка, якою країна, що знищує Україну, працює. Крім того, влітку уряд через хитру схему з угорцями продовжив транзит «Транснафти» з «Лукойлом».

Карта нафтопроводу "Дружба", DW

Ситуація абсолютно ненормальна. Ми не можемо вимагати якісь санкції від Заходу проти російської нафти, того ж так званого тіньового флоту, але одночасно продовжувати качати російську нафту і давати росіянам кошти на війну.

Моя думка: нафтопровід має служити українській енергетиці. Пропоную поставити росіянам умову: щойно стріляєте у нашу енергетичну інфраструктуру, ми відразу перериваємо контракт на транспортування нафти. Для цього оголошуємо форс-мажорні обставини.

Тоді росіяни бомбитимуть по власній кишені. Це може стримувати агресора, адже він втрачатиме 15-20 млн доларів щодня. За умови дефіциту валюти це також їх мотивуватиме припинити обстріли енергетики. Крім того, фінансовий стан російського нафтового бізнесу також поганий.

Україна зараз показала, що здатна зупинити навіть під зовнішнім тиском газовий транзит. Тут ми так само можемо нафту прикласти. На першому етапі варто прив'язати цей транзит до обстрілів енергетики.

Після зими треба попередити Європу, що умовно з 1 червня чи 1 липня Україна у зв'язку з форс-мажорними обставинами (а такими є воєнні дії на її території) припиняє транзит нафти. Україна не зобов'язана надавати послуги агресору.

Як буде діяти наш уряд? Невідомо, бо в Україні все ще є любителі й руского міра, і газу. Утім, переконаний, що зупинити транзит нафти буде набагато легше, ніж транзиту газу.