Нема фахівців на зарплати під 100 тисяч: війна та міські тренди змінюють аграрну галузь України

В Україні – критичний брак агрономів. Про це неодноразово чули від представників малих і середніх агрокомпаній журналісти видання Бізнес.Район.
Проте чи лише війна стала причиною кадрового дефіциту? Наша журналістка вирішила з’ясувати детальніше: скільки наразі в Україні готують агрономів і чи популярні ці спеціальності серед молоді.
Чому професія агронома поступово втрачає привабливість та які умови праці пропонують агрокомпанії, щоб утримати фахівців, читайте у нашому матеріалі.
***
«На жаль, бракує спеціалістів, які могли б розбиратися у хворобах фундука. Молодь здебільшого не зацікавлена в цій професії: ті, хто навчається, часто роблять це лише за наполяганням батьків.
Охочих працювати в полі практично немає, адже багато хто прагне заробляти швидко й одразу. Ми приймали десятки студентів і випускників, створювали для них комфортні умови: оплачували житло, пропонували гідну зарплатню для початківців, забезпечували новими авто.
Але молодь все одно не затримується – вони порівнюють себе з ровесниками у соцмережах, де всі виглядають успішними, модними й багатими. Дівчата також працювали в нас агрономами, але здебільшого не готові залишатися надовго», – каже керівник підприємства «Філберт» Максим Шейко з Одещини.
«Війна вплинула на все. Тяжко зібрати людей на збір ягід. Немає трактористів, щоб на постійній основі все обслуговували. Знайти зараз кваліфікованого працівника, а особливо садівника, майже нереально. Ніхто не хоче йти на роботу, бо боїться мобілізації. А бронювання на наш тип підприємства немає», – пояснює очільник підприємства «Смачна ягідка» Петро Нікітчук з Рівненщини.
«Проблема з агрономами стоїть особливо гостро. Раніше у нас працював кваліфікований агроном зі Львівщини, але через війну він змушений був припинити роботу тут», – розповідає керівник підприємства «Еко-Волинь груп» Олександр Сидорчук.
«Людина мусить відпрацювати хоча б один сезон і спостерігати за процесом, а вже тоді братись до навчання. По факту, щоб виховати фахівця, потрібно мінімум три сезони. Це стосується і польових робіт, і роботи в цеху. Сьогодні дуже велика проблема з персоналом. Багато хто пішов на фронт. Молодих чоловіків, які б могли працювати на зварювальних роботах чи опановувати гранулятор, наразі немає», – наголошує директор підприємства «Дубнохміль» Михайло Петровський з Рівненщини.
Освіта
Агроном – менеджер і законодавець поля, який залежно від специфіки господарства відповідає за вирощування рослин, вивчення ґрунтів, застосування добрив, боротьбу з хворобами та шкідниками, а також впровадження сучасних агротехнологій.
Важливими є для агронома й особисті якості – ініціативність, організаторські здібності, вміння аналізувати інформацію, здатність приймати нестандартні рішення, творчий підхід, відповідальність.
Багато в чому сфера обов'язків залежить від місця, де працює агроном. Безперечно, робота у саду значно відрізнятиметься від роботи з посівами зернових.
Робота агронома – це професія з ненормованим графіком, яка включає постійні переїзди, польові роботи та відповідальність за великі земельні ділянки площею 3-5 тисяч гектарів.
Водночас агрономи повинні постійно вдосконалювати свої знання, освоюючи новітні технології, аби забезпечувати ефективність і продуктивність агровиробництва. І це не завжди приваблює молодих людей.
За даними Міністерства освіти та науки України, в період із 2021 по 2024 рік кількість студентів за спеціальністю «Агрономія» коливалась.
У 2021 році навчання завершили 5079 осіб, серед яких 1839 – фахових молодших бакалаврів, 39 – молодших бакалаврів, 1903 – бакалаврів та 1337 – магістрів. У 2022 році ця кількість зменшилася до 4775, проте у 2023 році зросла до 5147. А у 2024 році становила 6325 випускників.
Базові знання з агрономії можна отримати у коледжі, після чого продовжити здобувати освіту в університеті. Загалом навчання займає від 3 до 6 років.
Під час опановування професії чимало уваги присвячується вмінню діагностувати проблему. Для цього студенти проводять дослідження у лабораторіях.
Окрім державної освіти, існує безліч програми перекваліфікації, які створюють роботодавці. Такі програми включають практику, під час якої студенти працюють у господарствах і знайомляться з реаліями професії.
Однією з таких є програма Open Agro University. Вона створена для молоді, яка прагне поєднати теоретичні знання з практичним досвідом й орієнтована на студентів 3-5 курсів профільних спеціальностей, а також на випускників, які закінчили навчання не пізніше трьох років тому.
«Open Agro University пропонує сучасний формат навчання, який поєднує офлайн-лекції, онлайн-зустрічі з провідними експертами галузі та оплачувану практику. Заняття проводять наставники з багаторічним досвідом, а під час стажування учасники мають можливість працювати на заводах, терміналах та елеваторах. Найкращі учасники отримують стипендії», – зазначено на офіційному сайті.
Анатолій Циркун, керівник освітнього проєкту «Агрокебети» асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) каже, що вони часто чують від компаній-партнерів, а також бачать неготовність студентів їхати в регіони й працювати там агрономами.
Освітній проєкт «Агрокебети» ініціював український провідний фахівець аграрного та харчового секторів економіки, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.
Його реалізує асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Мета проєкту – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.
«Цілком їх (студентів – ред.) можна зрозуміти, оскільки умови проживання в селах, тим більше де сільськогосподарські землі на прифронтових територіях, бажають кращого. Але з іншого боку, якщо молодь буде зосереджена лише в містах, то сільські території для проживання і роботи важко зробити привабливими. Тому проблема дійсно існує і ми працюємо, щоб вирішити її», – пояснює керівник освітнього проєкту «Агрокебети» Анатолій Циркун.
Щоб збільшити інтерес молоді до цієї професії організатори проєкту «Агрокебети» активно користуються такими способами:
-
партнерство з аграрними компаніями, що буде стимулювати університети та викладачів оновлювати навчальні програми відповідно до сучасних тенденцій галузі. Також партнери пропонують студентам практику, частіше оплачувану, та можливості працевлаштування одразу після навчання. Включеність компаній потужно показує студентам привабливий сучасний агробізнес, а не лише картинку з підручника чи інтернету;
-
участь в аграрних конференціях, де студенти можуть знайомитись з молоддю, яка вже працевлаштована в агро. Таким чином студенти-агрономи можуть бачити реальні історії для наслідування та встановлювати перші важливі знайомства для подальшої кар’єри;
-
відкриті лекції від практиків з агро – такі зустрічі можна проводити як офлайн при університетах чи компаніях, так і онлайн. Це дуже робочий інструмент для залучення навіть людей без досвіду в агро, але які б хотіли стати тим самим агрономом і не розуміють, з чого починати. Схожі зустрічі будуть як відкритими дверима в агро;
-
стипендії та конкурси з грантами – ще один вид активностей, який практикують, а з початком повномасштабного вторгнення ще активніше.
«Наразі фінансова підтримка для молодих агрономів дуже важлива: з одного боку і для них, а з іншого і для держави. Ми надаємо стипендії кращим студентам за результатами навчання та маємо грантові програми для реалізації бізнес-ідей», – пояснює Анатолій Циркун.
Зарплати та бонуси
За даними останнього дослідження Agrohub HR360 Benchmarking, в якому взяли участь вісім великих і середніх агрохолдингів із сумарним земельним банком понад 1,5 мільйона гектарів, середньомісячний дохід головного агронома (без врахування бонусів) складає 108 тисяч гривень, провідного – 67 тисяч гривень, лінійного агронома – 32,3 тисячі гривень.
Для порівняння, за цими ж дослідженнями у 2023 році дохід головного агронома складав близько 90 тисяч гривень на місяць, провідного – 50 тисяч гривень і рядового агронома – близько 30 тисяч гривень.
Порівняно з жовтнем 2022 року зарплати зросли в середньому на 30%. Компанії також повернулися до практики додаткових бонусів, від якої тимчасово відмовлялися на початку повномасштабного вторгнення.
Також у дослідженні йдеться, що агрономи отримують один із найкращих соціальних пакетів у галузі: 85% агрономів забезпечені службовим автомобілем або отримують компенсацію за використання власного, а 70% отримують безплатне харчування.
Більшість мають доступ до орендованого житла або компенсації за оренду. Агрокомпанії повернулися до політики бонусів після паузи у 2022 році, зокрема через війну та економічну невизначеність.
Дмитро Лєбєдєв, керівник напрямку Agrohub HR360 Benchmarking, пояснює, що тренд укрупнення земельних масивів триває, що збільшує навантаження на агрономічні служби. Зараз для ефективного ведення бізнесу необхідні кадри з управлінськими якостями та глибокими знаннями агрономії.
Представники проєкту «Агрокебети» дефіцит агрономів та менеджерів в Україні вирішують застосуванням таких технологій:
-
дистанційне навчання, онлайн-курси, вебінари, відеолекції від провідних експертів галузі дають змогу охопити значно ширшу аудиторію студентів з різних регіонів. Зараз у відкритому безоплатному доступі є 24 курси, які пройшли вже понад 4,5 тисячі користувачів. Це курси як підвищення кваліфікації, так і для тих, хто з нуля хоче в агро;
-
підвищення престижу професії через сучасні технології. Проявлення аграрних університетів та компаній в медіа, соцмережах змінюють імідж агронома – не як традиційного «працівника на полі», а як висококваліфікованого спеціаліста, що працює з інноваціями;
-
впровадження інновацій у навчальні програми інтегрують сучасні технології у навчальний процес, готуючи студентів працювати з інструментами цифрового землеробства, такими як платформи моніторингу полів (Cropio, OneSoil).
Агросектор України швидко адаптується до новітніх технологій, таких як безпілотні трактори, дрони та автоматизовані системи, що зменшують залежність від людського фактора.
З'являються нові професії: пілоти дронів, інженери точного землеробства, ГІС-аналітики. Попит на ці спеціальності зростає, а також прогнозується потреба в агрономах-генетиках, агроінженерах та фахівцях з цифрового маркетингу.
Попри автоматизацію, людська праця залишається важливою для точних процесів, таких як визначення вологості ґрунту або підбір добрив. Агрохолдинги переконані, що агросектор майбутнього – це синергія технологій і людського таланту, де кожен знайде своє місце.
***
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.