Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
БІЗНЕС.РАЙОН

Бізнес на чорно-рябих: як на Рівненщині розвивається сімейна молочна ферма

10:20 11.02.2021
6060

Якщо вірити китайському календарю, то нині спливають останні дні Року Щура, а на зміну йому 12 лютого у свої законні права вступить Рік Бика (Корови, Вола). Саме тому довгий час мене не покидав задум познайомитись ближче з символами року прийдешнього. А де це можна зробити ліпше, якщо не на фермі? Тож саме це й спонукало мене поспілкуватись із Ігорем Петровичем Коцом, власником сімейної ферми «Молочна альтернатива», розташованої у селі Балаховичі, що неподалік Вараша на Рівненщині.

Фермер-початківець на розмову погодився охоче, оскільки справді залюблений у те, чим займається, попри всі труднощі, з якими йому довелося зіткнутися на шляху до своєї мрії.


Бізнес із нуля

Ігор Петрович за фахом зварювальник, а за покликанням – господарник. Цьогоріч йому виповнюється сорок років. Своїм найбільшим багатством чоловік вважає сім'ю, а найбільшим досягненням – перспективну сімейну ферму.


У розмові Ігор Коц зізнається, що вперше над створенням сімейної ферми він задумувався ще сім років тому. Але після того різноманітних ідей для власної справи було ще чимало. Натомість згодом, зваживши всі «за» та «проти», він все ж зупинився на ідеї виробництва брикету.

Уже було й приглянув та придбав підхоже для його виробництва приміщення, але оскільки коштів для старту бракувало, то вирішив податися на заробітки за кордон. Але не так сталося, як гадалося – додому повернувся ні з чим, оскільки грошей за роботу йому ніхто не заплатив. Відтак починати власну справу з виробництва брикету просто не було за що.

«Але ж хотілося започаткувати щось своє, бо сім'ю треба чимось годувати. Тому почав багатенно часу проводити в Інтернеті… Дядько Гугл, на щастя, знає чимало… Знову повернувся до колишньої ідеї фермерства… Увагу свою зосереджував на розведенні кіз, аж поки абсолютно випадково не натрапив на статтю, в якій згадувалося про інвестиційну програму розвитку молочних ферм. Знайшов детальну інформацію про цю програму в Інтернеті. Там же відшукав і контакти менеджера, подзвонив, поспілкувався і, ні секунди не вагаючись, подав заявку на участь», – пригадує фермер.

Так уже 30 липня 2020 року у Балаховичах офіційно запрацювала сімейна молочна ферма Коців «Молочна альтернатива». Розташовується вона на території колишнього колгоспу.

Підписавши п’ятирічний контракт із ТОВ «УкрМілкІнвест», за умовами програми сімейство Коців отримало кредитування на власну справу, зокрема 440 тисяч гривень – на придбання корів, 125 тисяч – на реконструкцію приміщення ще 75 тисяч – на придбання обладнання (поїлок, годівниць та іншого).

Робота закипіла. Адже найперше потрібно було переобладнати дах у приміщенні майбутнього корівника. Опісля Коци придбали 13 корів і впряглися в роботу всім сімейним підрядом, а це не мало не багато: двоє дорослих і п’ятеро дітей. Найстаршому синові, до слова, нині 17 років, найменшому – 9.


У компанії чорно-рябих

Ігор Петрович зізнається, що особисто для нього кожен новий день починається о п’ятій годині ранку, адже роботи біля худоби є чимало: починаючи з годування та доїння й завершуючи прибиранням у стійлах. Та й це ще не все, бо, виявляється, окрім власної фермерської справи, подружжя Коців ще встигає паралельно працювати: голова сімейства, приміром, зайнятий у компанії, яка виконує монолітні роботи у Вараші, а дружина працює в теплицях у Заболотті.

Отже, справи зрушили з місця. Під кінець 2020 року сімейна ферма у Балаховичах налічувала вже 16 корів. А на момент нашої розмови кілька чорно-рябих уже й приплід встигли привести, тож нині господарі доглядають ще й за трьома телятками.


«Але це тільки початок. У лютому чекаємо ще поповнень», – не без гордощів зауважує господарник та зізнається, що наразі серед його підопічних породистих корів нема, бо ті потребують спеціальної кормової бази. Проте навіть це не заважає фермерам, на їхню думку, мати непогані надої. «Та зараз молока маємо не надто багато, адже дояться лише шість корів», – зауважує Ігор Петрович.

«Ми тільки починаємо свою справу, можна сказати. Випробувальний термін проходимо. Розживемося трішки технікою, заготовимо якісних кормів, а тоді й про племінних високопродуктивних корів подумаємо… Розширятися нам, благо, є куди: корівник розрахований на сто голів худоби», – додає співрозмовник.


Наразі в його розпорядженні є п’ять приміщень, їх Коци не орендують, а викупили та мають на них право власності. В оренду ж взяли три гектари землі.

На моє запитання Ігорю Петровичу, чи не шкодують вони про те, що обрали саме такий варіант власної справи, співрозмовник відповідає, не замислюючись: «Абсолютно ні. Ні секунди не шкодуємо. Не сперечаюсь, що робота ця складна, пекельна, я б навіть сказав, бо тут нема ні вихідного, ні свята: худобу треба щодня погодувати, почистити та двічі на день, а тих, що отелилися, то й тричі, видоїти, хай і доїльними апаратами. Але я вже звик, втягнувся».


До слова, молоко фермери здають у ПСП «Україна». Заготівельника їм обрали самі ж інвестори. Згідно з договором, не менше 90% надоїв потрібно здати підприємству, залишити для себе можна до 10%. «Приємно те, що у нас молоко заготівельник купує трохи дорожче, ніж у населення», – зізнається співрозмовник.

Додає фермер, що неабияк йому полегшує роботу й те, що інвестор не тримає його в жорстких рамках. «У нас нема суми, яку ми мусимо обов’язково щомісяця виплатити компанії. Є загальна сума так званого боргу. І в наших інтересах погасити її якомога швидше та вийти на прибутки, бо окупність проєкту, згідно з бізнес-планом, настає орієнтовно через два з половиною роки… Якщо маю змогу, віддаю більшу суму, якщо ж треба закупити корм, приміром, то можу й взагалі за той місяць нічого не віддати», – з неприхованою відвертістю розповідає фермер.


Нині кількість поголів’я дозволяє справлятись власними силами, тож працюють на фермі Коци самотужки, відтак економлять і на оплаті найманої робочої сили, бо не залучають її.



Далі буде...

І хоча кажуть, що, коли хочеш насмішити Бога, розкажи йому про свої плани, Ігор Петрович все ж не з тих, хто не думає про завтрашній день і не вивчає перспективи подальшого розвитку власної справи.

«Ідей є чимало. Працювати є над чим. Задумуюсь і над тим, щоб завести все-таки ще й кіз. А там, дивись, і сироварінням зайнятись можна буде, але це поки думки на перспективу. Нагальніше – придбати КІР (роторна коса (силосорізка). – авт..), тоді можна буде заготовляти зелену масу і відпаде потреба у випасанні корів», – ділиться співрозмовник.

Тож, як бачимо, працювати є над чим, перші цеглинки власної справи успішно, не побоюсь цього слова, закладено, робота кипить, встигай лиш рукави засукати. І поки одні мріють про шматок «сиру, який звалиться їм на голову», інші не покладаючи рук працюють над тим, щоб цей сир було з чого приготувати...


Довідка

З 2017 року на Рівненщині стартував великий проєкт з розвитку молочного тваринництва на селі. Реалізується він Кластером «Натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест». Програмою розвитку сімейних молочних ферм опікується Фонд розвитку ООН, уряди України та Швеції.

Наразі проєкт вийшов за межі Рівненщини. Згідно з офіційними даними, подібною програмою скористувались уже 65 сімейних ферм. Окрім власне інвестиційної підтримки, учасникам програми проводять навчання: влаштовують різноманітні семінари, конференції та зустрічі для обміну досвідом.

Аліна АПОНЧУК

«Полісся»

Світлини з особистого архіву Ігоря Коца

Коментарі
Загрузка...
28 лютого
Сьогодні
Вчора
26.02.2021
25.02.2021
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю