Працюють над брендом регіону та залученням інвестицій: воркшоп «Волинь Ділова» об'єднав бізнес, громади і владу
-
-
>
-
>
-
>
1222
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків стартував дводенний воркшоп «Волинь Ділова», який об’єднав представників бізнесу, громад і влади, щоб разом переосмислити потенціал регіону.
На відкритті та першому дні роботи, 24 червня, побувала кореспондентка Бізнес.Район.
Учасників воркшопу привітали заступник голови Волинської ОВА Роман Романюк, керівник АОМС «Волинська економічна ліга» В’ячеслав Католик, директор Агенції регіонального розвитку Волинської області Орест Сорокопуд.
Як розповів Роман Романюк, Волинь потенційно приваблює інвесторів, єдине, що наразі їх зупиняє – безпекова ситуація.
«Сьогодні два інвестори заходять з пропозицією будівництва вітряків. Тобто, для «зеленої енергетики» наш регіон доволі привабливий», – додав він.
У перший день учасники обговорювали бренд області, туристичний потенціал регіону та окремих громад та економічні особливості.
Учасники працювали над створенням оновленого позиціонування Волині як регіону економічних можливостей, обговорювали залучення інвестицій. Особливу увагу приділили практикам взаємодії бізнесу з органами місцевого самоврядування та розвитку брендів окремих громад. Також обговорили позиціонування Волині та територіальний брендинг.
Серед завдань воркшопу – аналіз конкурентних переваг Волині для інвесторів, пошук стратегій для підтримки бізнесу й поглиблення партнерства між владою, підприємцями та громадським сектором.
Новий бренд Волині: північно-західна Європа та футбол
Директор з маркетингу Partyzan agency Микола Жичук презентував результати дослідження сприйняття Волині, в якому взяли участь майже 300 респондентів.
Команда аналізувала практики територіального брендингу таких міст, як Нью-Йорк та Амстердам.
«Але й ми дивилися на інші містечка чи локації, які, наприклад, Волокенг – це Австралія, він має менше ніж 200 000 населення, тобто схожий, наприклад, з Луцьком», – розповів він.
Амбітною ідеєю дослідження стало позиціонування Волині як аналога північно-західної Європи.
«Ми зрозуміли, що північно-західна Європа, Данія, Бельгія, Ірландія, десь в принципі схожа на Волинь. Рівнинний рельєф... Нідерланди, Роттердам – порт. У нас моря не маємо, але є сухі порти», – пояснив він таке порівняння.
У компанії наголошують, що бренд регіону не може мати єдиного власника й не затверджується рішенням окремого комітету. Його формують спільнота, бізнес і влада – саме вони фактично ухвалюють рішення про те, яким є бренд.
Микола Жичук розповів, що для них стало несподіваним те, що найбільший інтерес до бренду «Волинь» у Google виявили користувачі з центральної Африки. Як з’ясувалося, там найчастіше шукали інформацію про футбольний клуб «Волинь», у якому свого часу грали футболісти з цих регіонів.
У межах масштабного проєкту розробили оновлений фірмовий стиль регіону, каталог топ-100 брендів Волині, брендбук, концепцію сувенірної продукції.
Спікер анонсував, що в межах дослідження сприйняття Волині у липні 2025 року організують блогер-тур по підприємствах області, запуск вебсайту проєкту. Крім того, у Нововволинську в липні організують Pitch Day.
Формування бренду через туризм
Представник обласної ради Станіслав Ольшевський у виступі аналізував потенціал туристичної галузі Волині та визначив його ключові переваги.
За його словами, на Волині працює 57 музейних закладів, потенціал приймання гостей – 3 300 ліжко-місць та найбільше в Україні рекреаційних зон. Крім того, в області працює 364 суб'єкти туристичної діяльності, що робить цю галузь прибутковою.
Волинь активно розвиває свою цифрову присутність. Туристичний сайт регіону за минулий рік отримав понад 600 тисяч переглядів, найпопулярнішим розділом стали 3D-тури. Зокрема, віртуальний тур Прибузьким ходом переглянули 155 тисяч унікальних користувачів за чотири роки.
За результатами дослідження, проведеного серед відвідувачів різних з різних областей, Волинь асоціюється насамперед з історією, природою та гостинністю людей. Під час опитування люди називали конкретні галузі, з якими асоціюється Волинь: ягоди, овочі, туризм, аграрний сектор та Сухий порт.
Найчастіше згадуються Шацькі озера, історичні пам'ятки та унікальна волинська кухня.
Представники Луцької, Олицької, Ковельської, Володимирської, Шацької громад та Жидичинського старостинського округу поділилися власним досвідом створення бренду громади.
Начальниця управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерина Мойсіюк зупинилася на проєктах спрямованих на відновленні пам’яток історії та культури та підвищення туристичної привабливості міста: «Нове життя старого міста: ревіталізація історико-культурної – спадщини Луцька та Любліна», відновлення Окольного замку, вежі Чорторийських, проведення літературної резиденція «Місто натхнення».
Представниця Жидичнський старостинський округ Юлія Дацюк у презентації акцентувала увагу на тому, що культурна спадщина – вагомий ресурс у розвитку громади, який може активізувати розвиток економіки.
«Спадщина – це актив, а не об’єкт охорони, в те, що можна інвестувати і воно принесе дивіденди», – додала вона.
Катерина Степчук презентувала проєкт «Полісся.Перезавантаження: створення економічної спільноти» за підтримки Швейцарсько-українського проєкту UCORD. Головним партнером виступає громадська організація «Місто Ребут».
У межах проєкту, який триватиме 16 місяців, 36 територіальних громад працюватимуть над культурною спадщиною, природними ресурсами, а також інтегруватимуть в ці процеси бізнес.
Проєкт спрямований на розвиток місцевих креативних індустрій. Так, в Шацькій громаді розвиватимуть гончарство та унікальні художні промисли, на Турійщині – мистецтво плетіння з соломи, на Любешівщині – бортництво та добування дикого меду.
За його результатами створять кластер «Полісся», який стане платформою для розвитку туризму та місцевої економіки. Катерина Степчук підкреслила, що проєкт базується на успішній реформі децентралізації та спрямований на зміцнення місцевого самоврядування.
Бізнес та інвестиції в умовах повномасштабного вторгнення
Про виклики та можливості та можливості інвестування говорили представники відомих за межами регіону компаній Volwest Group, Modern-Expo, Kromberg & Schubert.
Виконавчий директор Volwest Group Петро Кульпач розповів, що компанія вирізняється стратегічним підходом до ведення бізнесу, зокрема через диверсифікацію активів. Також він зазначив, що така модель дозволяє зберігати стабільність і ефективність у різних економічних умовах.
Особливо показовим став 2022 рік: деякі бізнеси, як розважальний центр «Адреналін», зазнали втрат через військові дії, натомість інші, зокрема Демидівський консервний завод, значно наростили обсяги виробництва.
На початку повномасштабної війни компанія створила швейне підприємство City Lab для виготовлення турнікетів та медичних аптечок для військових. Центральною ідеєю підходу Volwest Group є створення можливостей для співробітників стати співвласниками бізнесу.
Volwest Group активно практикує залучення співробітників до співвласності бізнесу. Яскравим прикладом стала історія з комп'ютерною академією IT Step Академія, де компанія допомогла розширити франшизну мережу з 10 до понад 80 філій у різних країнах світу.
Особливу увагу компанія приділяє навчанню персоналу через власну бізнес-академію. Особливістю Volwest Group є створення допоміжних компаній, які спочатку обслуговують власні потреби, а згодом виходять на зовнішній ринок. Компанія «Техномодуль» (холодильне та вентиляційне обладнання) зараз лише 15% доходів отримує від власної мережі магазинів. Аналогічно розвиваються рекламна компанія (40% зовнішніх клієнтів) та софтверна компанія (55% зовнішніх замовлень).
Розвиток мережі клінік BEHEALTHY почався з розробки приладу для холтер-ЕКГ. Наразі мережа налічує 13 клінік, 62 лікарі та входить до топ-3 приватних клінік сімейної медицини в Україні.
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків площею 12,5 тисяч квадратних метрів став проєктом компанії у сфері культури. Нещодавно музей отримав спеціальну відзнаку конкурсу «Європейський музей року 2025».
Компанія також облаштувала фасад розважального центру «Адреналін», повністю складений із 927 сонячних панелей потужністю 530 кВт, створивши нову компанію Solar West.
Прикладом вдалого соціального підприємництва в умовах війни поділилася проєкт-менеджерка «Місто кафе» Анастасія Гуліта. Вона розповіла про інноваційну бізнес-модель, яка поєднує комерційну діяльність із соціальним впливом. «Місто кафе» працює за схемою: 100 співзасновників фінансово підтримали відкриття закладу, а 80% чистого прибутку кафе направляється на грантову підтримку соціальних ініціатив у місті.
Заклад відкрили у вересні 2024 року і позиціонують, як «кафе суспільного впливу». Серед його особливостей: кримськотатарська кухня як данина пам'яті окупованому Криму, система Zero Waste – перший заклад у Луцьку з повним циклом переробки відходів, продаж власної випічки та веганських страв, спеціалізація на каві.
Також «Місто кафе» запустило перший гастрономічний книжковий клуб у Луцьку. Проєкт реалізують у співпраці з платформою «Фронтера».Проєкт запустив челендж корпоративної соціальної відповідальності, який об'єднав близько 30 місцевих бізнесів.
«Можна один раз на місяць взяти та замовити корпоративний обід у місто кафе, а потім взяти й передати естафету далі ще якомусь бізнесу», – пояснила механізм ініціативи Анастасія Гуліта.
Директорка компанії Kromberg & Schubert Вікторія Пазичук заначила, що наразі на підприємстві працює 6 000 працівників. За минулий рік співпрацювали із 450 компаніями з західних областей країни.
«За минулий рік ми розрахувалися за послуги з компаніями-постачальниками на суму пів мільярда гривень. Це ті кошти, які залишилися в Україні. За минулий рік сплатили майже пів мільярда гривень податків», – додала вона.
Ігор Мальченко презентував індустріальний парк у Ковелі «Ковель Порто», де наразі працює вагонобудівний завод та невдовзі запрацює підприємство з виготовлення олії. Завдяки державній підтримці у парку обладнали залізничні колії за європейським стандартом шириною 1435 мм. Крім того, в парку планують перехід на «зелену енергетику» та безперебійне енергозабезпечення завдяки сонячній електростанції, яку планують встановити.
Представниця Нововолинської міської ради Юлія Лаврентій розповіла про інструменти підтримки бізнесу у громаді. Наразі у громаді діє програма підтримки бізнесу. Так, релоковані підприємства можуть отримати безповротну фінансову допомогу.
Зараз у Нововолинській громаді працюють 10 таких підприємств, три – великі: ТОВ «Грін компані», яке переїхало з Маріуполя та спеціалізується та переробці відході та ПЕТ пляшок, підприємство з виготовлення олії та паливних брикетів з відходів соняшника та підприємство, яке виготовляє скловолокно для промисловості. Крім того, міська рада надає консультативну допомогу підприємцям у написанні грантових заявок.
Дмитро Татарчук представник підприємства «Unilife PV», яке переїхало з Дніпропетровщини на Волинь у 2022 році, розповів про виклики, з якими стикаються релокований бізнес на новому місці. Наразі підприємство виготовляє побутову хімію та має певні вимоги до якості води. Через це довелося змінити місце, де знаходилося підприємство на початку. Крім того, для виробництва важлива безперебійне електропостачання.
«Через блекаути ті декілька генераторів, які ми придбали, не завжди справлялися», – розповів він.
Наразі підприємство подолало ці виклики завдяки державній підтримці, співпраці з органами місцевого самоврядування, та експортує продукцію в європейські країни.
У середу, 25 червня на воркшопі проведуть практичну сесію, де напрацюють ідеї, які можуть стати основою нових інвестиційних проєктів і спільних ініціатив для розвитку регіону. Представники Турійської, Нововолинської, Володимирської громад презентують власні кейси. Крім того, відбудеться експертна оцінка інвестиційних паспортів громад та обговорення залучення інвестицій в окремі громади.
Ірина ДІМІТРОВА
Лілія ПОМЕРНЮК
Фото Наталії МАЗЕПИ
