ШІ та технології вимагають більших площ для збереження даних

09 Лютого 2024, 16:17
ШІ та технології вимагають більших площ для збереження даних КОЛОНКА 719
ШІ та технології вимагають більших площ для збереження даних

У Давосі завершилася щорічна зустріч Всесвітнього економічного форуму, до якого долучилися лідери понад 100 країн світу та представники міжнародних організацій. Цікаво, що цього року основною темою обговорення став штучний інтелект, його розвиток та рушійна сила в економіці та суспільстві. 

Чи не головним побоюванням з розвитком ШІ стало скорочення робочих місць. Невже роботи замінять людей і як узагалі зміняться галузі? Утім, це лише верхівка айсберга. Є ще чимало інших викликів, які вже кидає штучний інтелект. 

Роботи чи люди: які головні виклики ШІ

У 2023 році Всесвітній економічний форум опублікував, звіт у якому йдеться, що протягом наступних п’яти років майже чверть робочих місць зміниться. Причина тому – штучний інтелект, цифровізація та інші економічні розробки.

Таким чином канцелярська робота остаточно занепадатиме, а значний попит матимуть фахівці з технологій та кібербезпеки, аналітики великих даних. Особливий вплив матимуть спеціальні додатки та розробки, наприклад, ChatGPT, які симулюватимуть роботу людини, вирішуватимуть проблеми та автоматизують чимало процесів.

Зокрема, згідно з дослідженням, 75% компаній заявили, що готові запровадити механізми штучного інтелекту. Таким чином це може призвести до скорочення 26 мільйонів робочих місць у світі на діловодних та адміністративних посадах. Це касири, клерки, бухгалтерія та інші.

Утім, попри такий масштабний виклик, технології штучного інтелекту полегшують життя людини. А як заявив засновник корпорації Microsoft Білл Гейтс, вони стануть революційними для всіх. Мовляв, спочатку з кожною новою технологією приходить страх, а потім нові можливості. Ба більше – ШІ не призведе до ліквідації мільйонів робочих місць.

Генеральний директор Code.org Хаді Партові під час панельної дискусії  Education Meets AI у Давосі наголосив: не штучний інтелект забирає роботу у людей, а ті, хто вміє ним користуватися. І це буде набагато більше заміщення у професійній сфері.

Інше важливе питання – безпека. З розвитком технологій посилюються і кібератаки, які полюють на персональні дані користувачів. Усі, хто користуються мережею є у полі потенційної небезпеки. Лише за першу половину 2023 року у всьому світі зафіксували 332 мільйони крипто-зломів. Це рекордне зростання на 399% у порівнянні з аналогічним періодом за минулий рік.

Експерти прогнозують появу нових інструментів, які порівнюють з «Троянським конем». Вони можуть бути недостатньо жорсткими у плані конфіденційності інформації і можуть навчати класифікаторів. Навіть банальне спілкування з друзями у фейсбуці може поповнювати картотеку даних.

Але це ще не все. Поява штучного інтелекту та інших подібних технологій має виклик для технічної складової. Зокрема, зростають об’єми інформації і їх треба десь зберігати.

Ріст обсягів інформації: які цифри прогнозують на 2025 рік

Причин до реактивного збільшення кількості інформації кілька. Найперше – це здешевлення процесу генерації даних. Порівняно з 2006 роком зберігання та обробка інформації у мережі знецінилась у шість разів. Впливає також і кількість пристроїв, причетних до створення інформації. Крім вже звичних, лави поповнили камери з високою роздільною здатністю, різноманітні датчики спостереження, а також розумні персональні засоби: смарт-ТВ, смартбудинки тощо.

Загальний обсяг інформації зростає не завжди завдяки новим даним. Подекуди додаткова інформація самовідтворюється на основі старої. Насамперед завдяки бекапам, лоґам та архівам цифрового контенту. Лише через канали UCloud можна щохвилини завантажувати 16,5 годин відео у якості 4K.

Щороку об’єми даних збільшуються на 2,5 квінтильйони байтів. Генерують цю інформацію звичайні користувачі у мережі, яких віднині стає дедалі більше. Кількість населення на планеті вже перевищила вісім мільярдів, з яких 5,16 мільярда – мають доступ до інтернету.

Це близько 64,4%. Значна їхня частина – це так звані мережеві або ж цифрові аборигени, себто покоління, зрощене в умовах швидкої технологізації. Водночас в Україні кількість інтернет-користувачів зросла до 72%.

У середньому кожна людина щодня проводить на просторах мережі не менше 3 годин. Нерегулярними юзерами є 13% громадян, а взагалі не користуються інтернетом 14% опитаних. На 65% збільшилася середня кількість щохвилинних пошукових запитів у Google за рік.

Тоді як у 2022 році здійснювалося 5,9 мільйона пошуків кожні 60 секунд, то у році, що минає, ця позначка сягнула цілих 9 мільйонів. Через збільшення популярності інтернету та кількості користувачів зростає необхідність збереження більшої кількості інформації.

175 зетабайтів – це приблизний обсяг інформації, що зберігатиметься у глобальній мережі у 2025 році. Уявити ці захмарні масштаби пересічному користувачу може забракнути фантазії. Якщо перенести весь цей багаж даних на DVD, то кількості дисків вистачить, щоб обігнути нашу планету 222 рази. Завантажити ці дані за сучасної швидкості інтернету не менш неймовірно. Взявшись за цю місію власноруч, доведеться витратити приблизно 1,8 мільярда років. Якщо ж кожен землянин долучиться до процесу, то загальний час скоротиться до 81 дня.              

Дивуватися такому стрімкому зростанню об’єму даних, ба більше – боятися його, не варто. Тут важливі умовні місця зберігання інформації. А вони з кожним наступним запитом зростають.

Зберігання даних: чи вистачить усіх центрів обробки даних у світі

Число об’ємів даних у мережі швидко втрачає актуальність. Вже за хвилину воно застаріє щонайменше на 230 тисяч терабайтів. Саме на таку кількість даних розширюється мережа кожні 60 секунд. Про це свідчать дані, які зібрав найбільший хмарний оператор України UCloud.

Переважна частина даних зберігатиметься у трьох локаціях. Передовсім це глобальна мережа інтернет-девайсів: персональні комп’ютери, смартфони та інші засоби особистого запису даних. Інші – на інфраструктурі інституційних серверів, стільникових веж та установ: університетів, урядових офісів, банків та заводів. А наостанок – на базі традиційних серверів даних та хмарних ЦОДів (центрів обробки даних). На них припадає найбільший інформаційний кластер.

Нині у світі функціонує близько 600 надпотужних ЦОДів. Понад 39% з них – у США, а ще 30% розповсюдились по Китаю, Японії, Великій Британії, Німеччині та Австралії. Найбільшими ЦОДами у світі є Китайський центр телекомунікаційних даних в окрузі Хух-Хото (КНР) та «Цитадель» в американському штаті Невада – він функціонує на площі у 7,2 мільйона квадратних футів та поглинає до 815 мегаватів електроенергії.

Щоб задовольнити попит, кожні два роки створюються до сотні нових надпотужних центрів обробки даних та збільшується швидкість для передачі даних.

Тож, цифрові прогнози на найближче майбутнє ставлять перед людством серйозні виклики. Останні дослідження переконують, що об’єми даних неухильно зростатимуть. За 100-150 років їхня кількість перевищить сукупне число всіх атомів планети. Підтримка подібних масштабів цифрових даних вимагатиме величезних об’ємів електроенергії. 

Але разом з цим є і вирішення – збільшення кількості ЦОД, їхніх потужностей та швидкості роботи. Сучасні виклики є рушієм до створення нових технологій і їхнього покращення. 

Коментар
04/03/2024 Понеділок
04.03.2024
03.03.2024
13:45