Борг і заборгованість: у чому різниця. БЛОГ

14 Квітня 2021, 13:02
2180

Борги бувають різними і виникають на різних підставах. Щоб ця проблема вас не застала зненацька, потрібно ознайомитися з кількома визначеннями.

Про це у блозі на сайті мережі «Наш Край» розповіла Наталія Данилюк, головний бухгалтер мереж «Наш Край» та SPAR за матеріалами ресурсу spar.ua.

Далі блог подаємо без змін.

Так буває, що в підприємства у бухгалтерському обліку спокій і тиша – жодних заборгованостей, аж раптом контрагент каже про певні борги й навіть загрожує санкціями. І такий розвиток подій цілком допустимий, оскільки борг у правовому сенсі не завжди теж саме, що заборгованість у бухгалтерському обліку. А щоб з’ясувати, у чому різниця – треба порівняти ці два поняття.

Під боргом зазвичай розуміють зобов’язання, за яким одна сторона (боржник) зобов’язується виконати (утриматися від виконання) тієї чи іншої дії. Це може бути передача певного товару, перерахування певної суми грошових коштів тощо.

Читайте також: Здоров’я та безпека: головні завдання концепції healthy building. БЛОГ

Борг виникає:

1) на підставі договору (кредити, позики, договір поставки товарів або надання послуг);

2) на підставі закону (наприклад, штрафи, податки).

Відповідно до закону, борг може виникати тоді, коли з’являється зобов’язання здійснити на користь іншої особи певні дії або утриматися від їхнього виконання. Тому навіть наявність тільки укладеного договору може створювати зобов’язання сторін, а отже, виникнення боргу.

Заборгованість – це певна сума грошей (чи інші активи), яку слід сплатити через наявний  борг. Головна причина виникнення заборгованості – різні терміни виконання своїх зобов’язань сторонами договору.

Заборгованість (на відміну від боргу в правовому розумінні) виникає тільки на підставі здійснення певної господарської операції, яка підлягає відображенню в обліку.

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітор – це особа, в якої внаслідок минулих подій утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми коштів, їхньому еквіваленту або інших активів.

Принципи формування дебіторської заборгованості визначає П(С)БО 10. При цьому потрібно враховувати  інші П(С)БО.

Дебіторами можуть бути юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували певні суми грошових коштів, їхні еквіваленти або інші активи. Тобто дебіторська заборгованість є зобов’язанням контрагента погасити борг перед підприємством, що виник у результаті минулих подій.

Дебіторську заборгованість класифікують:

– за терміном погашення;

– за способом погашення;

– за своєчасністю погашення.

 

Дебіторка за встановленим терміном погашення

 Залежно від строку погашення (до 12 місяців чи більше) дебіторська заборгованість буває довгостроковою і короткостроковою.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Субрахунки, які застосовують для обліку поточної дебітори, передбачені Інструкцією № 291, «Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи». Так, якщо в договорі чітко зазначено строк виконання зобов’язання (на певну дату після відвантаження товару, перерахування передоплати, отримання позики тощо), тоді при розрахунку строку погашення дебіторської заборгованості орієнтуємося на цю дату. При цьому для відліку 12-місячного строку спираємося не на дату відображення дебіторської заборгованості в обліку, а на найближчу дату балансу.

Якщо в договорі не зазначений строк виконання зобов’язання або визначений моментом пред’явлення вимоги, то кредитор має право пред’явити вимогу в будь-який момент. Своєю чергою боржник має виконати таке зобов’язання протягом семи днів від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. За такими договорами заборгованість зазвичай не класифікують як довгострокову, адже пред’явити вимогу про погашення можна в будь-який момент до закінчення 12 місяців з дати балансу. Таким чином заборгованість з невизначеним строком погашення класифікується в обліку як поточна.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Довгострокову дебіторську заборгованість відображають у балансі за її теперішньою вартістю. Водночас визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

 

Дебіторка за способом погашення

За способом погашення дебіторську заборгованість поділяють на грошову і товарну.

Грошовою називають дебіторську заборгованість, якщо її погашення очікується грошовими коштами (у гривні або валюті) чи їхніми еквівалентами. Зокрема це заборгованість за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги, за які підприємству повинні заплатити гроші.

Товарна – якщо ж очікується, що дебіторська заборгованість буде погашена товарами, роботами, послугами, а не грошима.

 

Дебіторка за своєчасністю погашення

Залежно від своєчасності оплати дебіторську заборгованість поділяють на звичайну, сумнівну та безнадійну.

Звичайна дебіторська заборгованість є дебіторською заборгованістю, строк сплати якої за договором ще не настав. Таку заборгованість ще називають нормальною.

Сумнівна дебіторська заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Зазначимо, що до складу сумнівної може потрапити будь-яка поточна дебіторка, зокрема й довгострокова дебіторська заборгованість, яка стала поточною з огляду на те, що до її погашення залишилося менш як 12 місяців.

Поточна дебіторка стає сумнівною в момент, коли контрагент не виконав своїх зобов’язань у строк і не надав жодних гарантій щодо їхнього виконання. Наприклад, як сумнівна може бути визнана заборгованість боржника, стосовно якого порушена справа про банкрутство. Зазвичай підстави, за яких дебіторську заборгованість уже класифікують як сумнівну, підприємство прописує в наказі про облікову політику.

З дати, на яку грошова дебіторська заборгованість відповідає визначенню сумнівною, підприємство повинно відображати її за чистою реалізаційною вартістю.

Безнадійна дебіторська заборгованість. Такою слід вважати поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Читайте також: Як грамотно керувати робочим часом. БЛОГ

Визначення

Кредиторське зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Кредиторську заборгованість класифікують за певними критеріями:

– за встановленим строком погашення;

– за способом погашення;

– за своєчасністю погашення.

 

Кредиторка за встановленим строком погашення

Кредиторську заборгованість поділяють за строком погашення на довгострокову та поточну.

Поточні зобов’язання – ті, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців з дати балансу.

Для обліку поточних зобов’язань найчастіше використовують такі субрахунки рахунків класу 6 «Поточні зобов’язання», передбачені Інструкцією № 291.

Довгостроковими зобов’язаннями вважаються всі зобов’язання, які не є поточними. Тобто ті зобов’язання, які не очікуються до погашення протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців з дати балансу.

Для обліку довгострокових зобов’язань зазвичай використовують такі рахунки (субрахунки) класу 5 «Довгострокові зобов’язання», передбачені Інструкцією № 291.

 

Кредиторка за способом погашення

Способом погашення кредиторську заборгованість (зобов’язання) поділяють на грошову і товарну.

Грошова – це кредиторська заборгованість (зобов’язання), яка буде погашена грошовими коштами (у гривні або валюті) чи їхніми еквівалентами.

За своєю природою грошова кредиторська заборгованість є не чим іншим, як фінансовим зобов’язанням. Таким чином грошовою кредиторською заборгованістю (зобов’язанням) слід вважати заборгованість за отримані товари, роботи, послуги з наступною оплатою грошовими коштами (з відстроченням/розстроченням платежу); отримані позики; видані векселі; кредити в банках.

Товарна – якщо кредиторська заборгованість (зобов’язання) має бути погашена товарами (роботами, послугами), а не грошима, то вона іменується товарною. До неї, зокрема, належить аванс, отриманий підприємством-продавцем у рахунок наступного постачання продукції, товарів, робіт або послуг (фіксують за кредитом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними»).

 

Кредиторка за своєчасністю погашення

За своєчасністю погашення кредиторська заборгованість (зобов’язання) в обліку може бути виділена у звичайну, прострочену і таку, що підлягає списанню (назвемо її безнадійною).

Звичайною вважається кредиторка (зобов’язання), строк сплати якої за договором ще не настав. Тобто до моменту порушення строків виконання договірних зобов’язань кредиторська заборгованість вважається звичайною. Причому звичайними можуть бути як довгострокові зобов’язання, так і поточні.

Простроченими вважаються зобов’язання, які підприємство не почало виконувати або не виконало у строк, установлений договором.

Безнадійним (таким, яке підлягає списанню) вважається зобов’язання, якщо на дату балансу воно не підлягає погашенню.

У разі ліквідації кредитора (припинені юрособи) логічно, що повертати борг уже нікому. А отже, потрібно списати кредиторку – визнати її безнадійною.

Отже:

 

  • заборгованість виникає тільки на підставі здійснення певної господарської операції, яка підлягає відображенню в обліку;
  • кредиторська заборгованість у бухобліку – це зобов’язання підприємства перед іншими юридичними і фізичними особами;
  • кредиторську і дебіторську заборгованості для облікових цілей можна поділити на види: за встановленим строком погашення, за способом погашення, за своєчасністю погашення.

Як відкрити власний супермаркет, читайте за ПОСИЛАННЯМ.

Коментар
16/04/2024 Вівторок
16.04.2024