Чого чекати від посівної-2024 та яким буде врожай

15 Березня 2024, 13:10

278

Наприкінці лютого в Україні стартувала посівна кампанія. Хоча українські аграрії адаптувались до реалій повномасштабної війни, експерти все ж очікують суттєвого скорочення площі посівів, порівняно з 2023 роком.

Тож яким буде аграрний 2024-й, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Площі зменшуються, але не критично

Площі посівів в Україні скорочуються вже третій рік поспіль: як ярих культур, так і озимих. Найбільше падіння відбулося у перший рік великої війни – восени 2022 озимими культурами засіли на 26% менше ріллі, аніж роком раніше. Найбільше скоротилися посіви під озимим ячменем (-19%) та озимим ріпаком (-15%).

Цьогорічне скорочення посівних площ під ярими культурами буде не таким стрімким, але теж суттєвим. За даними Міністерства аграрної політики, складе 3,7%, порівняно із минулим сезоном, що еквівалентно 0,5 мільйона гектарів.

Найбільше зменшаться посівні площі під кукурудзу – приблизно на 9%, також скорочення зазнають площі під соняшником. Натомість очікується зростання посівних площ під ярим ріпаком (24%), соєю (21%), цукровим буряком (17%), зернобобовими (11%), ярим ячменем (7%) та ярою пшеницею (2%).

В Українському клубі аграрного бізнесу наводять два сценарії цьогорічної посівної кампанії.

«При оптимістичному посівні площі зменшаться на 3% – до 18,6 мільйона гектарів: під зерновими – скоротяться на 3%, до 10,2 мільйона гектарів, а під олійними – збільшаться на 1% – до 8,4 мільйона гектарів. При песимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% – до 16 мільйонів гектарів: під зерновими – на 17%, до 9,1 мільйона гектарів, під олійними – на 16% до 6,9 мільйона гектарів», – каже керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин.

Вона додає, що посівні площі скорочуватимуться передусім в районах, наближених до лінії фронту та віддалених від морських портів і західних кордонів країни, тобто у східних та північно-східних областях.

Таким чином, вже другий рік поспіль зберігається тенденція заміщення посівних площ зернових культур олійними.

«Аграрії сьогодні змушені продавали кукурудзу в збиток: її собівартість складає понад шість тисяч гривень, а пропонують 4,5-5 тисячі гривень. Ймовірно, її менше закладатимуть на посіви. Буде робитися ставка на олійну культуру – сою і ярий ріпак», – зазначив на брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Блокування кордону б’є по аграріях

Ситуація з вивезенням аграрної продукції за кордон у 2024 році виглядатиме значно краще, аніж у 2023-му, оскільки Україні вдалося налагодити роботу чорноморського зернового коридору.

«Чорне море є основним експортним шляхом, на нього припадає 80% нашого експорту. Близько 10% нашого експорту йде через Дунай, а решта, приблизно 3-5%, через Польщу, загалом приблизно 300-350 тисяч тонн на місяць», – пояснює Денис Марчук.

Він додає, що блокування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні не вплине критично на експорт агропродукції. Але від цього страждають передусім аграрії західних областей – Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Рівненщини, адже вони, маючи контрагентів в Європі, втрачають прибуток через здорожчання логістики.

Окрім скорочення посівних площ, цього року очікується і зменшення врожайності. Відтак, ймовірно, у 2024 році валовий збір зерна буде меншим, порівняно з попереднім роком. Світлана Литвин прогнозує скорочення на рівні 15-20%. Однак, за її словами, таке скорочення не загрожує продовольчій безпеці України.