Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
БІЗНЕС.РАЙОН
Євген Тихонов
Євген Тихонов

Заробити при зірках: відверто про реалії концертного бізнесу у Луцьку з Євгеном Тихоновим. ІНТЕРВ’Ю

18:14 04.02.2019
1263

Івент-агенція Tikhonov сoncert and event agency за два роки провела на Волині та інших областях більше двохсот різноманітних подій: від великих концертів до корпоративів і днів народження. Команда співпрацює з багатьма артистами і підняла свій рівень організації заходів до міжнародного.

Як це – займатися займатися концертним бізнесом і заробити у ньому, чому деякі зірки відмовляються виступати на Волині і якої інфраструктури не вистачає Луцьку для проведення заходів, засновник агенції Євген Тихонов розповів у інтерв’ю для Бізнес.Район.

«Я ЗРОЗУМІВ, ЩО МОЖУ ПРАЦЮВАТИ НА СЕБЕ»

Євгене, розкажіть трохи про себе. Де раніше працювали?

– Працював на будівництвах, пам’ятники робив в дитинстві, підробляв. Був арт-директором «Базиліків», «Голівуду», «Чікенхату», ТРЦ ПортCity, «Адреналін Сіті», арт-директором «Панорами» (тепер це «Скайбар»), арт-директором колишнього «Севена», працював МС, ведучим караоке в «Сінатрі» і «Севені», начальником охорони і фейс-контрольщиком. Словом, багато де працював.

Коли до вас прийшло розуміння того, що вам подобається організовувати різні дійства і запрошувати артистів на концерти?

– Був такий період в житті, коли я захопився однією дівчиною і поїхав в Київ. Підзаробив грошей, тож в мене було достатньо ресурсу і сміливості, щоб туди поїхати з Луцька. Любов, побачилися раз і я поїхав в Київ. Ми там пожили два місяці, гроші і любов закінчились майже одночасно. Мені треба було шукати роботу в Києві. А в мене там є друзі-партнери: Антон Фокін, Саша Коваленко і Паша Скорняков. Це весь менеджмент гурту «ВВ» і Олега Скрипки. Попросив у них допомогу. Вони прихистили мене в себе – в квартирі Сашка Коваленка, дали роботу.

У чому полягала ваша робота?

– У різному. Ми допомагали робити фестиваль «Країна мрій» і «Рок-Січ», різдвяну і літню «Країну мрій» на Співочому полі. Я коли почав працювати на Скрипку, відповідав за авторські права. Це те, чого в нас нема в Україні зараз, і тоді не було. Я відповідав за фестивалі, був особистим менеджером Олега Скрипки. Чи інтернет треба йому провести в Голосіївський парк, чи не працює в нього підсвітка, чи треба завезти, забрати, щось вирішити.

Хто ви за освітою? Мали якісь задатки для такої роботи?

– Я інженер-технолог. І уявлення зеленого не мав, що і як. Коли я вчився в Одесі – професійно грав гандбол за команду, навчання було безплатним. На пари не ходив, а якщо ходив, то вища математика – це щось не моє. Універ мені нічого не дав, крім дисципліни. Крім того, що я вчився в Одеському національному інституті, паралельно працював на будівництвах, в порту, клеїв етикетки на банани, розвантажував вночі у китайців амортизатори. До того я ще вчився в Києві в 9 класі в ліцеї-інтернаті. Мене звідти успішно вигнали. Мене взагалі часто виганяли. Словом, я мав уявлення, що таке Київ, бо жив там раніше.

Скільки часу отак пропрацювали в Києві на Скрипку перед тим, як повернутися до Луцька?

– Два роки жив в столиці, поки не почався Майдан. У нас стало менше роботи. Олег Скрипка у 2014 році прийняв дуже важливе рішення, за яке я його дуже поважаю – не їхати в Росію. Щоб ви розуміли, гурт «ВВ» і Олег Скрипка сімдесят відсотків концертів проводив у РФ. У нього були тури Росією, розписані по два місяці. Він збирав шалені бабки там.

Що спонукало вас до створення Tikhonov сoncert and event agency? Які були передумови?

– Я працював в «Шоу Базиліку» і там є нульовий поверх з майданчиком для концертів. Власники поставили задачу – проводити вечірки і концерти. Вечірки – це таке, хтось ходить, хтось ні. Тож почали займатися концертами. Я почав привозити Притулу в «Базилік». Успішний один, другий, третій концерти, почали заробляти гроші.

Вдалим був перший концерт?

– Всі концерти Притули у Луцьку були вдалими і є такими по цей день. Ми порахували, що десь 22-й концерт будемо робити і в нас буде два аншлаги підряд. Отже, я почав робити концерти у «Базиліку». А Притула сказав: «Я не хочу виступати в ресторанах. Ми тепер у драмтеатрах, палацах культури. Не хочеш – віддай комусь».

Я і запропонував власникам «Базиліка» зробити концерт у драмтеатрі. Це був перший вдалий концерт, і другий теж. А потім в якийсь момент я зрозумів, що треба робити якісь концерти, але вже не з «Базиліком», а самому. І я звільнився, створив свою компанію. Звісно, власники не дуже хотіли віддавати мені проект «Притула», бо починали ми його разом. За їхні гроші я робив цю роботу. Але я зрозумів, що можу працювати на себе.

Хто працює в Tikhonov сoncert and event agency?

– На сьогоднішній день я перейшов на аутсорсинг і зрозумів, що це правильна система. Тому що два роки підряд я знімав не один офіс. В мене там були робочі місця, комп’ютери, техніка, стільці, столи, канцелярія, інтернет, чай-кава і все інше. Було все гарно, на стінах висіли плакати, плани роботи. Але в якийсь момент я зрозумів, що тримати цю всю когорту людей в офісі, які отримують зарплату на ставці, це не дуже практично для нашого бізнесу. Є час, коли треба працювати, а є, коли не треба.

Я давно залучив у свою роботу Андрія Мацкевича і він до сих пір працює. Всю іншу команду я розпустив. Загалом у мене зараз чотири людини працює на аутсорсі: Андрій, дизайнер, людина, яка займається аудіо та відео, і ще один менеджер, який займається інтернетом. Вони всі працюють на аутсорсі, у вільному доступі тоді, коли треба працювати. Недавно ми купили тур «Без обмежень» у тридцяти містах України, крім Києва та Одеси.

У яких саме містах?

– По всій Україні Насправді це дуже страшно і дорого. Починали Луцьк-Рівне. Опрацьовували Ковель, Нововолинськ, Володимир, наступали на граблі багато разів. Потім почали іти в інші міста: Тернопіль, Хмельницький, Дубно, Новоград-Волинський, Нетішин, Вараш, Сарни, Івано-Франківськ, Калуш, Ужгород, Мукачево, Чернівці. На цей рік у нас плани – зробити концерти в тих містах, де ми ще не бували. Але на цей момент можу впевнено сказати, що ми – всеукраїнська івент-агенція, яка може робити концерти в будь-якому місті. Після туру «Без обмежень» точно!

Скільки часу витрачаєте, аби підготувати концерт або подію?

– Зазвичай намагаюся запустити продаж квитків на концерт за два місяці. Мені здається, це ідеально по часу. Бо ти тільки продаж запустив, а ще зробити дизайн афіш, банери, плакати, інтернет-рекламу. Приблизно тридцять різних дизайнів треба зробити на один концерт. А коли такий великий тур, то звісно, дешевше одразу друкувати багато плакатів.

Насправді, дуже багато часу і грошей йде, щоб навчитися так заробляти. Раніше було легше, бо було не настільки багато артистів. Вони їздили по Росії без проблем. Російські артисти приїжджали до нас тільки у великі міста, а наші «вальошили» по всій Росії. Станом на сьогодні всі порядні українські артисти, крім деяких, знаходяться в Україні і вони Україну вже дуже добре «обкатали».


«Є ТЕОРІЯ В АРТИСТІВ, ЩО ЛУЦЬК, ЛЬВІВ І ІВАНО-ФРАНКІВСЬК – НАЙЕКСТРИМАЛЬНІШІ МІСТА»

Чи охоче артисти їдуть у Луцьк і Волинську область загалом? За яких умов можуть відмовити?

– Не всі хочуть у нас виступати. Є взагалі люди, які без пояснення причини не хочуть їхати саме в Луцьк, а також Львів. Можливо, їм є чого переживати, тому не їдуть.

На що в Луцьку є попит? Яких артистів хочуть бачити люди?

Топових зірок, яких колись бачили по тєліку. Діма Монатик, як би його не хаяли, якесь «Время и стекло», Полякова. Але ті гонорари, які в цих артистів, взагалі дуже важко вмістити у всі витрати. Заробити організатору буде дуже важко. Зал на 750-850 місць – це небагато для того, щоб заробити. Треба ще зробити так, щоб люди купували ці квитки.

Як ви знаєте, що артист «вистрелить» і всі квитки розкуплять? Може ви якось вивчаєте потреби споживача, щоб знати, кого везти?

– У нас тут все прозоро. Перше – популярність, друге – коли артист востаннє відвідував це місто. Наприклад, «Время и стекло» останній раз були тут у 2015 році, коли відкривався місцевий клуб, і зібрали три тисячі людей. Група зараз набрала в чотири рази більше популярності, ніж мала тоді, і ми розуміємо, що зараз вони можуть «порвати» Луцьк або Рівне. Але в Луцьк вони не їдуть, бо переживають, що буде блокування концерту. Те ж саме думає Оля Полякова, Діма Монатик…


А після того, як блокували Потапа в Луцьку, щось змінилося?

– Потап сюди більше не їде, «Время и стекло» не хоче, Mozgi теж. Монатик не хоче. Вони всі переживають, що концерт будуть блокувати. Взагалі є така теорія в артистів, що Луцьк, Львів і Івано-Франківськ – найекстримальніші міста. Співак Jah Khalib не хоче їхати в Луцьк. Він каже: «Я не знаю, чего ждать». Так само Макс Корж не хоче їхати сюди. От Ляпіси їдуть сюди, вони знають, що їм нема чого переживати. А взагалі іноземний артист має право виступати де він хоче, а ти приймаєш рішення – хочеш іти на його концерт, чи ні. Чого Ероса Рамазотті, який виступав у Москві, не блокують в Києві?

А щодо організації, то важливо вибрати правильну цінову категорію, час, місце. Ясна річ, зірку не привезеш в якийсь закритий сарай. «Казка» була в «Трьошці» і не зібрала, а коли в Рівному була в «Лагуні» на наступний день – зібрала. Якби організатори не переносили кілька разів місце проведення концерту, то міг би бути інший результат.

Щодо місць проведення. В якому стані концертна інфраструктура в Луцьку? Чого не вистачає?

– Насправді після відкриття «Променя» стало легше. В нас завжди було два виходи – або робити, або не робити. Це залежало від того, чи буде щось відбуватися в драмтеатрі на визначену дату, чи ні. Бо ж це театр в першу чергу, у них є свої завдання від облради – проводити культмасові заходи. І такі дні, як четвер, субота-неділя там нереально взяти, бо вони проводять свої вистави. Але є понеділок, вівторок, середа і п’ятниця. Щодо «Променя», то навіть якщо в кінозалі показують фільми, можна домовитись. В мене була така ситуація, коли в драмтеатрі не вийшло, то ми домовилися з «Променем». Вийшло дорожче, але концерт провели.

У центрі міста ще є Палац культури. На 500 місць, але там також проводять події. Вони там зробили ремонт сцени, купили якесь обладнання, декорації. Словом, в Луцьку – ще нормально. В Рівному плюс-мінус така сама ситуація.

А що до цього всього можна було б додати Луцьку?

– У нас немає великих клубів, де можна проводити саме клубні концерти. У «Версалі» незручно, з клубом «3000» хотіли домовитися, але не вийшло. «Опера» закрилася, а там можна було це робити.

Хоча я довів, що в Луцьку можна робити великі концерти. Ролледром в «Порт City» – великий зал з великим потенціалом. Якби тільки керівництво здавало його в оренду людям, зробило це однією зі своїх послуг. Концерт на десяту вечора, анонсуємо на 21:30. Маємо такий досвід – концерт Ляпіса з фан-зоною і змішаний концерт – «Не Ангели». Вісімсот місць перед сценою, а далі фан-зона. Плюс ресторани задіяні. Це насправді вигідно всім.


«МАЮ НАПРАЦЮВАННЯ, ЯКІ БАГАТО КОШТУЮТЬ, І ПОТУ, І ГРОШЕЙ»

В якому стані зараз концертний бізнес у Луцьку? Хто ваші головні конкуренти?

– Взагалі в ніякому стані. Немає таких людей. Валєра Пельц колись зробив пару концертів, але в нас з ним завжди була домовленість про те, що ми стараємось не переходити один одному дорогу. Валєра зараз займається чисто богатирями, він знайшов себе там і я за нього радий. Є ще одна людина – Катя Дулапчій, але в неї зараз є основна робота. Вона відповідає за «Дизель шоу» у Луцьку.

Є, звісно, багато приїжджих, і в багатьох містах приїжджим, таким як я, перекривають кисень, не дають сіті-лайти, місця, дати. Я такими брудними прийомчиками не займаюся, бо дехто ріже чужі банери, чи зриває плакати…


І вам робили таке? Пам’ятаю історію із здиранням плакатів із тролейбусів…

Звісно робили. У Луцьку в нас був «Lux FM party tour». То перед тим і сіті-лайти розбивали, і зривали дорогущі банери, і нові поклеєні плакати. Було таке, що ми платили людям, які вночі влаштовували чергування на машинах по місту, щоб вистежити, хто це робить. Так і не знайшли. Це значить, що не дураки робили.

Таке зазвичай роблять, щоб люди не дізналися про концерт і не розкупили квитки. Може я кудись щось не заніс, комусь не покланявся. Я не збираюсь це робити, бо знаю, що мені дозволено законом. Муніципальна служба по кілька разів підходила перевіряла документи, коли ми у Луцьку продавали квитки в палатці. Ми робили різні смішні акції, до нас люди приходили в піжамах і отримували знижки, в нас люди танцювали люксовий танець. Завжди все позитивно без ніяких проблем, але ми комусь заважали.

А з приводу конкурентів – наскільки реально комусь новому вийти на розважальний ринок і скласти вам конкуренцію?

– Я маю напрацювання, які багато коштують, і поту, і грошей. Є бази постійних клієнтів. Але аудиторія сама обирає, на що їй ходити. Якщо це нецікаво – ти не в топі і не в тренді. От минулого року ми привозили балет і було круто! Треба буде привезти оперу – привеземо оперу, окей. Хтось скаже: «Фу, гівно, не підемо», а хтось скаже: «Так, я хочу сходити на оперу!».

Тому в кожній ситуації по-різному, будь-яка людина може цим займатися. Ми не проти, хай заходять люди. В нас і так ринок розбалуваний, ми намагаємось робити максимально багато подій не в Луцьку. Це маленьке місто, тож важко робити дев’ятнадцять концертів на місяць.


КОЛИ ЕКСПЕРИМЕНТУЄШ – ЗАВЖДИ Є МОЖЛИВІСТЬ ЗАРОБИТИ

Розкажіть про капіталовкладення. Як вдається не влетіти в копієчку, коли організовуєте концерт?

– По-різному буває. Припустимо, артист коштує сто тисяч гривень, технічна частина – світло, звук – 50 тисяч, оренда залу – 12 тисяч. Ще проживання, тисяч вісім буде – вже виходить 170. Харчування, проїзд і плюс реклама 20 тисяч – разом вийде тисяч 200 витрат. Я розумію, що цей концерт може зібрати 70-80 відсотків. Я розписую вал, ціни на квитки, щоб це було цікаво. Наприклад, від ста гривень. Це може бути навіть один ряд, але від ста гривень буде починатися ціна. І люди подумають: «Ага, від ста, можу собі дозволити». Далі йде 140-150 чи 180 ціна.

І я роблю таким чином, щоб приблизно 60 відсотків залу дозволили відбити концерт повністю. Тоді я не попаду. Але ми ж з кожного квитка платимо відсотки. Людям, які продають квитки – 7-8 відсотків, інтернет-касам – від 5 до 8 відсотків з кожного квитка. Якщо ти продав на 100 тисяч, то будь добрий 7-8 тисяч заплати їм. А якщо твої квитки продаються на інтернет-касах, ти ще й заплатиш відсоток за зняття готівки.


Якщо артист мав приїхати, але потім передумав, хтось отримає збитки?

– Так не буває. Він може не приїхати тільки тоді, якщо не виконали якісь умови, прописані в договорі. Є три варіанти співпраці. Довготривала, заснована на довірі і взаєморозумінні – це як у мене з Притулою, Скрипкою, «Без обмежень». Домовилися – зробили. Другий варіант – ти працюєш на гонорар, виконуєш всі побутові і технічні райдери. Третій – ти за гроші артиста робиш концерт і певний відсоток від виручки, наприклад 15, забираєш собі, а все інше віддаєш артисту.

Тобто артист може не приїхати, якщо ти не виконав якісь питання по договору – не дав передоплату наприклад. Ти ж даєш аванс кожному артисту, з яким ще немає довірливих відносин. Наприклад, у Луцький замок не приїхала Альоша, бо їй бабки не заплатили.

Ви частіше виходите в «плюс» чи в «мінус»?

– Я на початку цього бізнесу майже завжди заробляв, навіть коли не експериментував. Але коли сидіти на місці, стає скучно. Коли експериментуєш – завжди є можливість десь заробити. Плюс ти набираєшся досвіду. На цей рік я планую три концерти «на касу» – за чужі гроші роблю їхні концерти.

Кого привезете?

– Вже роблю Скрябін «Шампанські очі», Луцьк, Рівне і Трускавець. Це на касу. Тобто зі всього продажу отримаю 15 відсотків і буду точно в плюсі. За їхні гроші роблю рекламу, беру на себе всі організаційні функції.

Ще в мене буде два аншлагові концерти Притули в Луцьку і Бабкін (Луцьк і Рівне). Я планую його вивести на 75-80 відсотків, закрити всі витрати і «зробити» кілька тисяч на вікенд у Стамбул, куди збираюсь поїхати з дружиною. Далі буде тридцять міст з «Без обмежень», там буду намагатися все зробити «плюсовим». І буде п’ять концертів від одеситів, творців мюзиклу-вистави «Холодне серце», яка була в Луцьку не один раз в аншлагах, вони зробили «Сплячу красуню».

Але окрім того всього з досвідом приходить така штука: ти коли купуєш тур, то можеш продавати концерти. Що я максимально намагатимусь робити. Взагалі «мінус» буває дуже великий і рідко, або його не буває.


Ще цікаво, які розцінки в артистів? Кого супердорогого ви вже привозили і кого хотіли б привезти?

– 25-30 тисяч євро – Винник, 20-25 – Монатик і «Время и стекло», ось ці коштують найдорожче. Тисяч 12-15 коштують Mozgi, Тіна Кароль. Дзідзьо коштує десь тисяч 10, але після травми, яку отримав нещодавно, півроку точно не буде виступати.

Мрієте про те, щоб привезти когось особливого до Луцька?

– Дуже хочу Діму Монатика привезти в його рідне місто, але поки в мене це не виходить. Він не хоче сюди їхати. Я напевне розумію, чому. В той час, коли він випускав свої перші кліпи і його концерт був в «Опері», то прийшло небагато людей. Він був не таким мегапопулярним, але вже починав щось знімати, писати. Люди не прийшли і мені здається, що він на це образився. Ми плануємо концерт Діми в Буковелі, тож думаю, після цього ми зможемо зробити концерт в Луцьку, або в Рівному. Також дуже хотіли б зробити концерт Макса Коржа, подобається мені цей виконавець. І Jah Khalib також хотілося б привезти.

Можливо, вас надихають якісь бізнесмени? З кого берете приклад?

– Я можу сказати, що довго йшов до того, що зараз маю, і думаю, що це тільки початок. Є люди, які дійсно можуть надихати, але насправді мені дуже цікава політика. Я по своїй суті пристосуванець, поміняв багато обстановок, тому думаю, що в політиці теж зможу, я вже доріс до цього. А в концертному бізнесі завжди буде кому працювати.

Світлана КИРИЛОВА

Коментарі
23 квітня
Сьогодні
Вчора
21.04.2019
20.04.2019
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин