Перемога буде за нами: луцький виробник крісел-мішків забезпечує військо аптечками

19 Квітня 2022, 11:30
Підприємець Дмитро Пуха з Луцька 3535
Підприємець Дмитро Пуха з Луцька

Дмитро Пуха з Луцька вже понад три роки займається виробництвом крісел-мішків під брендом «Push Bags». Починав із невеликої майстерні. А за місяць до повномасштабного вторгнення росії в Україну виробництво переїхало на нове місце на Завокзальному ринку. Власник сподівався розпочати тут нову сторінку історії успіху. 

Зрештою, так і сталося. Щоправда, успіх полягає тепер в іншому – майстерня стала своєрідним штабом з виготовлення якісних медичних аптечок для військових. До справи долучилися десятки волонтерів: хтось фінансово, хтось матеріалами чи роботою. Вони пошили та передали військовим уже понад 500 аптечок.

Дмитро зауважує: нині здається, ніби життя готувало до війни. Адже усі вміння, потужності, матеріали та навіть відсортовані залишки тканин знадобилися для допомоги в захисті України.

«За три роки назбирав дуже багато залишків тканин та інших матеріалів. Я їх ретельно сортував та зберігав, наче знав що вони згодяться у таку скрутну хвилину. І у перший час, коли не було тканини, вони справді виявилися дуже доречними. Пішов у діло навіть пінопласт, який використовуємо як наповнювач для крісел-мішків – його віддали для виробництва коктейлів Молотова», – розповідає підприємець Дмитро Пуха.

Визнає, що війна змусила значно перелаштувати життя та виробництво. 

«Ми планували після закінчення зимового сезону продажів більше зайнятися діяльністю в мережі, удосконалити інтернет-магазин. Але все сталося кардинально інакше», – каже чоловік.

Дмитро додає: як і більшість українців, пережив деякий шок від вибухів по всій країні, початку бойових дій. Проте збентеження та деяку дезорієнтованість вдалося подолати вже за кілька днів.

«У перші дні всі були дещо дезорієнтовані, і ми також. Але вже на третій-четвертий день вторгнення зрозуміли, що треба ставати до допомоги. Від волонтерів з «Ангару» (луцький волонтерський штаб гуманітарної допомоги «Ангар» – авт.), що передавали необхідне на передову, надійшов запит на якісні аптечки. Ми зрозуміли, що саме цим можемо бути корисні. За кілька днів вже мали упевненість, що все буде добре. Бо ми віримо у наші ЗСУ, хочемо та можемо їм допомогти», – розповідає Дмитро.

Читайте також: Війна роздала нові ролі: як креативний сектор Луцька став міцним тилом

Разом з волонтерами та військовими вдалося розробити оптимальну модель аптечок, які б вміщали усі необхідні медикаменти та були максимально надійними.

«Розуміння оптимальної аптечки прийшло доволі швидко. Звісно, хотілося виготовляти їх за стандартами НАТО, але для цього потрібно набагато більше матеріалів та часу. Тому за основу взяли поради волонтерів, які безпосередньо пакували в аптечки необхідні медикаменти», – розказує підприємець.

Багато друзів та знайомих Дмитра нині стоять на захисті України. Вони також висловили свої побажання. 

Військові зазначили, що найголовніше у такій аптечці – водонепроникність. Перев’язувальні матеріали повинні бути завжди надійно захищені. Також важливий елемент – два замки, щоб можна було максимально швидко дістати необхідні медикаменти. Ще одна необхідна деталь – кріплення до пояса. 

Читайте також: Дякують і просять рецепт супу: у домі молитви села Тростянка прийняли уже понад 200 переселенців

Так, дослухаючись до безпосередніх користувачів, вдалося зосередилися на одному дизайні й одній формі аптечки.

«Із розмов із військовими, які безпосередньо беруть участь у воєнних діях, я розумію, що наша армія досить достойно забезпечена. Звісно, є якість точкові незакриті потреби, як от розгрузки, бронежилети, аптечки. І просто прекрасно, що ці потреби можуть оперативно закривати волонтери», – вважає підприємець.

У перші дні аптечки шили із залишків тканини для крісел-мішків. Значна частина матеріалу мала досить яскравий колір, тож від неї довелося відмовитися. 

Така річ, як військова аптечка, одночасно має бути компактною, зручною та непомітною. Тому використовували залишки сірих, чорних та коричневих тканин. Адже яскравим акцентам на полії бою точно не місце. Виробництво мусило зосередитись на непомітних тонах, тож згодом закупили й камуфльований матеріал.

З часом майстерня «Push Bags» стала справжнім координаційним центром з виробництва аптечок для військових. До доброї справи долучилися десятки волонтерів. 

Читайте також: Мрію про перемогу: колишній волонтер Корпусу Миру – про життя в Нововолинську та допомогу Україні

Підприємець звернувся до знайомих швачок, яких через свою діяльність знав чимало. У майстерні їм надавали підготовлені матеріали – розкроєну тканину, фурнітуру, замки-блискавки. Потрібно було все зшити у готовий виріб.

«Перша хвиля – дзвонили до тих, кого знали. Потім почали звертатися до нас зовсім незнайомі люди, які були готові допомогти. Ми давали усім охочим матеріали на 10-20 штук й за кілька днів забирали вже готові аптечки», – розказує виробник.

Хоча є стандартний варіант виробу, багато майстринь вдома удосконалюють його на свій смак: додають власні елементи для більшої зручності, як от кишені, сіточки чи патріотичні вставки.

«Швачки використовують свої голки та нитки, відмовляються навіть від мінімальної плати за працю та електроенергію. Натомість багато з волонтерок дякують за те, що їм дали роботу. Вона дозволила відволіктися від травмуючих новин та відчувати себе потрібними та корисними на шляху до спільної перемоги», – ділиться Дмитро.

Команда волонтерів, які долучилися безпосередньо до пошиття аптечок – це сам Дмитро та ще десять людей. Батьки підприємця Наталія та Олександр Пуха, які й самі вже багато років у швейному бізнесі, а також швачки Ольга та Ірина Кобзаренко, Ольга Пилипенко, Тетяна Костюк, Ольга Єфімова, Валентина Войцеховська, Наталія Довбуш, ательє «Вікторія» в особі Валентини Андрійчук.

Оскільки реалізацією продукції виробництво раніше займалося в інтернеті, розкручені майданчики дозволили швидко мобілізувати необхідний людський ресурс, матеріали та фінансову допомогу. Грошима можна долучитися й зараз, перерахувавши на картку 4731 2191 1485 4734 (Пуха Дмитро).

Підприємець каже, що поки закуповувати тканину досить складно, хоча вже багато постачальників помалу відновлюють роботу. 

«Тканину можна купити тільки рулонами. Менше – ні. Ми не таке велике виробництво, щоб виготовляти, скажімо, тисячу аптечок на день. Також не завжди є фінансовий ресурс, аби закуповувати тканину рулонами. Тому купуємо тільки один рулон і використовуємо його повністю», – ділиться Дмитро.

Після півтора місяця активного волонтерства, виробництво потроху намагається відновлювати й свою основну діяльність – виготовлення крісел-мішків. Мають ідеї щодо продукції з патріотичною символікою. Також шиють на замовлення розгрузки, кобури, виготовляють шеврони.

Читайте також: Столиця Волині – це Рожище: житель Сум розповів про підтримку місцевих волонтерів

«Ми бачимо, що люди вже відходять від тої паніки й намагаються повертатися до звичного життя. У нас також є розуміння того, що треба підтримувати економіку й сплачувати податки. Тож, звісно, не може не тішити, що повертається інтерес до нашого основного виробу», – каже підприємець.

Також Дмитро розповідає про надзвичайну згуртованість у його сфері бізнесу. Ті, хто раніше вважав один одного конкурентами, сьогодні діляться матеріалами, контактами постачальників та викрійками необхідних виробів.

«Раніше ніхто лекалом ніяким не хотів ділитися. А зараз навіть великі фірми діляться усім охоче. Знаю одне велике виробництво, яке підготувало чималий пакет макетів з усіма лекалами, розмірами, вимогами до тканини, кроєм для пошиття плитоносок. З такою допомогою навіть найменша майстерня може зробити якісний виріб», – запевняє чоловік.

Подальше виробництво аптечок у його майстерні залежить насамперед від потреби та наявності матеріалів. Поки що така робота потрібна, тож пошиття не планують зупиняти. Звісно, з часом обсяги дещо зменшилися.

«Дуже надихає, коли бачиш, як український народ мобілізується й перетворюється на потужну команду волонтерів. Кожен щось робить там, де може бути корисним: хтось закатує тушкованки, хтось пиріжки пече, інші приймають переселенців. Ми от шиємо аптечки. А що в орків? Матері дзвонять і повідомляють, що син в полоні, а вона каже, що по телевізору інше кажуть. Вони вірять свято телевізору. Там нема і ніколи не буде такої згуртованості, яка є в українців. Тому у них немає майбутнього, а перемога обов’язково буде за нами», – упевнений Дмитро.

Фото Анастасії БОРЩ

Коментарі
19 Квітня 2022, 09:07
Шана таким людям!
Коментар
Код блоку:
30/09/2022 Четвер
29.09.2022