Мобілізація під час воєнного стану: що це таке, який процес, винятки

У відповідь на військову агресію Російської Федерації 24 лютого Президент України видав указ яким запровадив режим загальної мобілізації в Україні. Указом від 17 травня проведення загальної мобілізації було продовжено з 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Відповідно, чимало питань щодо цього процесу залишаються досі відкритими. 

Що таке мобілізація?

Відповідно до законодавства, мобілізація — це планомірне переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Тобто мобілізація — це спрямування всіх ресурсів в державі на захист України. 

Під час мобілізації громадяни зобов’язані прибути до військових частин або до пунктів територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП, раніше військові комісаріати) в час та день, які зазначені в повістці або у мобілізаційному розпорядженні.

Винятки з мобілізації

Законом встановлено, що певні категорії військовозобов’язаних не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Серед таких винятків є:

1.   Заброньовані на період мобілізації працівники; 
2.  Особи з інвалідністю та непридатні за станом здоров’я; 
3.  Жінки та чоловіки, які мають трьох і більше дітей, або виховують самостійно дитину; 
4. Які виховують дитину з інвалідністю або з тяжкою хворобою; 
5.  Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи, або на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування;
6.  Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка); 
7.  Які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи; 
8.  Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; 
9.  Особи, зайняті постійним доглядом за інвалідом I, II групи, або за особою яка потребує постійного догляду; 
10.  Працівники органів військового управління та військових частин; 
11.  Особи з інвалідністю; 
12.  Народні депутати; 

13.  Жінки та чоловіки, які мають дитину і чоловіка (дружину), що проходить військову службу.

Військовому призову також не підлягають: 

1.  Здобувачі фахової передвищої та вищої освіти та працівники освітніх закладів; 
2.  Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (в законодавстві всі воєнні дії на сході України називались Антитерористичною операцією, пізніше її було перейменовано на Операцію об’єднаних сил (ООС). – Авт.) 

Що таке бронювання на період мобілізації?

Як ми вже згадували вище, мобілізації не підлягають заброньовані на період мобілізації працівники. Якщо коротко, то це означає, що ваш роботодавець бронює вас від призову в мобілізаційний період. Це питання регулюється ст. 24 та 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.  Бронювання військовозобов’язаних здійснюється, щоб забезпечувати функціонування державних органів та інших підприємств і установ в особливий період.

Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Однак існує певний перелік дефіцитних військово-облікових спеціальностей, які заборонені до бронювання. Це спеціальності: ракетні, стрілецькі та розвідувальні, танкові, бойових машин і бронетранспортерів, артилерії та інші. Детальний перелік зазначений в листі Міноборони від 11.03.2022 № 220/1469. Я б тут таки дала короткий перелік: а хто хоче дізнатись більше, вже собі піде за лінком

Як відбувається процес мобілізації?

Мобілізація проводиться за такою послідовністю:

1. Вручення мобілізаційного розпорядження (призовна повістка).

2. Співбесіда у військкоматі.

3. Проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

4. Вручення мобілізаційного розпорядження (бойова повістка). 

Відповідно до указу Президента України від 24 лютого, оповіщенням громадян та призовом військовозобов’язаних, резервістів на військову службу займаються місцеві органи виконавчої влади, ТЦК СП, органи місцевого самоврядування, підприємства та ФОПи. Тобто вони можуть вручити вам повістку.

В повістці має бути зазначено: 

1.  Ваші персональні дані; 
2.  Місце роботи; 
3.  Вид повістки; 
4.  Коли й за якою адресою потрібно з’явитись; 
5.  Які потрібно документи; 

6.  Назва органу, печатка, підпис, персональні дані керівника ТЦК СП.

Повістки бувають також різних видів. 

1. Повістка, яку вручають для уточнення облікових даних.
2.  Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).
3. Повістка-призов на строкову військову службу.
4.  Мобілізаційне розпорядження.

Повістка може бути тільки письмовою і доказом її отримання є власноручний підпис особи.

Після того, як вручили повістку, потрібно з’явитись у вказану дату й час на повістці до ТЦ КСП. Там мають перевірити документи і скерувати до військово-лікарської комісії. Медичний огляд проводить ТЦ КСП або районна поліклініка. Якщо військовозобов’язаного визнають непридатним до військової служби, він повторно оглядається військово-лікарською комісією після обов’язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. 

Наступним етапом є вручення бойової повістки. Час від отримання призовної повістки до отримання бойової не регламентований і може тривати від кількох днів до декількох місяців. Отримання бойової повістки передбачає подальшу попередню загальну військову підготовку, яка має теоретичну і практичну складову.

Відповідальність

Нагадуємо, що за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність. Щодо першої, якщо ви отримали повістку і не з’явились до військкомату, то на вас можуть накласти штраф на суму до 5100 грн. Кримінальна відповідальність настає після попередження і карається штрафом до 11 900 грн., виправними роботами до двох років або позбавленням волі від трьох до п’яти років.

В’ячеслав ГАНИК

***

Матеріал підготовлений в рамках студентської магістерської програми «Права людини» Школи права УКУ