Міф про «новий Голодомор»: яка реальна ситуація з продовольчою безпекою України. Частина 2: тваринництво, курятина й овочі

11 Квітня 2023, 20:19
Курятина 4710
Курятина

Державна статистика показує, що більшість видів агропродукції (крім екзотичної) в Україні на початок повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, виробляли набагато більше, ніж споживали. В продуктах тваринництва – також.

Порахуємо. В Україні 2021 року виробили 3 393 700 тонн м'яса у живій вазі. Населення ж споживало 5,1 кілограма м'яса на місяць, або 61,2 кілограма на рік. Якщо рахувати, виходячи з теперішньої чисельності населення України, а це – в 2021 році 41,1 мільйона осіб в Україні виробляли 82,6 кілограма м'яса на особу на рік.

Читайте також: Міф про «новий Голодомор»: яка реальна ситуація з продовольчою безпекою України. Частина 1: зерно та олія

Продукція тваринництва

Якщо усереднити оцінки, які в різні часи довелося чути від експертів авторам цієї статті, Україна за час російського вторгнення втратила близько 15% потужностей з виробництва м'ясної та молочної продукції. Оцінювальна вартість загиблих свійських тварин перевищила 136 мільйонів доларів.

«За непрямими оцінками, загинуло близько 100 тисяч голів великої рогатої худоби, близько чверть мільйона свиней та майже шість мільйонів голів птахів», – за даними аналітика центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Романа Нейтера. Дані за липень 2022 року.

За його словами, дефіциту свинини – теж боятися не варто. Адже на територіях, де відбувалися або тривають і нині активні бойові дії, зосередили лише 14% від усього виробництва свинини. Тим паче українці через падіння доходів почали менше їсти червоного м'яса.

Яйця та курятина з прилавків теж не зникнуть, попри загибель кількох мільйонів птахів.

«Ми виробляємо курятини на 35-40% більше, ніж споживаємо. Тому що у нас дуже великий експортний потенціал. Навіть те, що ми втратили на сьогоднішній момент, це не так багато щодо внутрішнього ринку. Якщо ще й врахувати, що ми нічого не експортуємо. Порти Чорного моря заблоковані, а потужності західного кордону дуже обмежені», – пояснює економіст Олег Пендзин.

Читайте такожУкраїнський експорт в умовах війни: складнощі, нові ринки збуту і патріотичні мотиви

Віцепрезидентка Національної академії аграрних наук (НААН) Ануш Балян поділилася такими даними: найбільше постраждали від війни Харківська, Чернігівська, Сумська, Донецька, Луганська, Миколаївська, Запорізька, Херсонська області, а також Київська. А тут на початок війни ми мали поголів'я ВРХ – 25,3%, корів – 25,8%, свиней – 31,5%, овець і кіз – 28,2%, птиці – 24,9%.

На листопад 2022 року згідно з даними Ануш Балян, підтверджене число втрачених корів у 6 тисяч, свиней – у 100 тисяч, птиці – 3,5 мільйона голів.

Згадані території давали продукції тваринництва в дуже відчутному відсотковому вимірі на тлі всієї держави. В цих областях м'яса виробляли 20% від загального показника, молока – близько 30%, яєць – близько 50%.

Як бачимо, є дві різні оцінки того, яка кількість виробництва, скажімо, свинини була втрачена внаслідок бойових дій і часткової окупації території України. Зважаючи на все, реальну цифру ми дізнаємося вже після війни. Поки що важливіше визначити, чи не будуть у 2023 році українці відчувати нестачу м'яса, а також яєць, риби та іншого тваринного білка.

Для внутрішнього ринку Україні м’ясної продукції вистачить, країна готова розширювати експорт. Про це заступниця директора департаменту аграрного розвитку – начальниця управління тваринництва та племінної справи Мінагрополітики Олена Дадус розповіла 14 вересня під час всеукраїнського м’ясного форуму MEAT FORUM-2022.

На цьому форумі зібралися учасники ринку, представники компаній, які займаються вирощуванням м’яса, переробники, представники ритейлу, профільні експерти Міністерства аграрної політики та продовольства України. Дадус вказала, що в Україні переважно завдяки птиці «споживання на душу населення забезпечується на рівні 52 кілограми м’яса на одну людину на рік».

«На сьогодні фонд споживання м’яса й м’ясопродуктів цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку й має можливості забезпечувати експортний попит. Це переважно завдяки м’яса птиці», – зазначила чиновниця.

Дадус підкреслила, що показник споживання на душу населення порівняний з минулим роком в довоєнний час і на ринку спостерігаються нові тенденції, наявне позитивне експортне сальдо, у грошовому вимірі, експортовано продукції на більшу суму, ніж імпортовано.

Дадус також вказала, що раніше майже половина поголів’я тварин утримувалась домогосподарствами, а зараз реалізація на забій худоби та птиці у живій масі на 68% забезпечується сільськогосподарськими підприємствами.

«Ми спостерігаємо, що між видами продукції є певне заміщення: дорожчі види продукції заміщують доступніші. Половина з двох мільйонів тонн загального фонду споживання м’яса – це птиця, свинина становить 37% фонду споживання, яловичина – 13%», – наголосила представниця аграрного відомства.

За даними Держстату за підсумками 2021 року, реалізація в Україні м'яса на забій (у живій вазі) у 2021 році знизилася на 2% порівняно з 2020 роком – до 3,39 мільйона тонн, виробництво молока – на 5,8%, до 8,72 мільйона тонн, яєць – на 13%, до 14,1 мільярда штук. Після російського вторгнення відомство припинило публікувати таку інформацію. Мінагрополітики – також.

Але за структурою витрат на споживання м'яса українцями видно, що переважає курятина, а на другому місці – свинина.

Різні культури та овочі

Як каже оглядач українського аграрного журналу «Зерно» Олексій Рижков, зараз фермери намагаються по можливості замінити кукурудзу соєю, оскільки ця культура не потребує внесення значної кількості добрив та збагачує ґрунт азотом. Окрім цього, соєві боби можуть переробляти в Україні та експортувати залізницею на захід.

Крім того, за словами Олексія Рижкова, у 2022 році був дуже помітний дефіцит гречки, що спричинив аномальне зростання цін на неї. Але вже наприкінці 2022 року ситуація почала виправлятись у міру надходження нового врожаю. Найімовірніше, 2023 року ринок гречки ще більше стабілізується рахунок збільшення обсягів виробництва.

Що стосується овочів, то у 2022 році вони почали надходити на ринок пізніше, ніж зазвичай, оскільки весна була холодною, а значні площі під ранніми овочами були зосереджені в південних регіонах країни, які опинилися під окупацією.

Проте, за даними Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр), вже у липні ситуація повністю виправилася.

Станом на 25 жовтня 2022 року вже зібрали 119 376,1 тисячі центнерів картоплі всіма категоріями господарств, що становить 73% до орієнтованого прогнозованого валу в розмірі 165 528 тисяч центнерів. Для українського ринку картоплі характерна висока частка виробництва у домогосподарствах населення. Люди на своїх присадибних ділянках вирощують картоплю для задоволення власних потреб. Частка такого виробництва становить 98%. І лише 2% виробництва картоплі займають фермерські та промислові підприємства, які потім реалізують цю продукцію.

За всіма прогнозами, у 2023 році ситуація з овочами буде ще кращою, оскільки багато фермерів вирішили збільшити площі для їх вирощування. Крім того, і раніше основна частка вирощування овочів в Україні припадала на приватні обійстя. Після початку повномасштабного вторгнення вони стали набагато активніше вирощувати овочі, намагаючись забезпечити власну – на мікрорівні – продовольчу безпеку.

У прагнення фермерів диверсифікувати перелік культур, що вирощуються, і зменшити кількість площ під зерновими є ще одна причина. Наразі світові ціни на зерно цілком привабливі та могли б забезпечити українським агровиробникам високі доходи. Але через війну – зруйнована логістика. Наприклад, «Укрзалізниця» підняла тарифи на перевезення зерна на 70%. Адже логістика – це далеко не тільки УЗ. У результаті, логістичні витрати на зернові, з початку повномасштабного вторгнення, зросли в 3-5 разів, що «з'їдає» практично весь прибуток аграріїв.

Свою роль грає і Туреччина – вона закуповує основну частку українського зерна та гарантує його транспортування Чорним морем, але при цьому вимагає (і отримує) дисконт мінімум у 25%.  А в багатьох випадках, за неофіційною інформацією, набагато більше. Все це означає, що до безпосереднього виробника – українського фермера – доходить набагато менша частка грошей, ніж при нормальному функціонуванні ринку.

Прогноз на 2023 рік

За оцінками представників аграрних компаній та зернотрейдерів, з якими спілкувалися автори цієї статті, цієї осені посіяли приблизно 85% від звичайної площі посівів озимих культур. Ці дані повністю збігаються з оцінками Мінагрополітики. Також і навесні передбачається засіяти близько 85% від звичайної площі ярих. 

Тобто у 2023 році Україна за нормальних погодних умов отримає не менш чим 3/4 звичайного врожаю зернових та зернобобових. Хоча можливо, все ж трохи менше – багато фермерів говорять про плани, аби частину полів перевести з вирощування зерна на вирощування картоплі, капусти, буряків та інших овочів.

Овочі не такі прибуткові в плані агробізнесу, оскільки це не експортний товар. Проте, вони мають гарантований попит на внутрішньому ринку. А ось експорт зернових та молока і яєць у 2023 році може бути знову утруднений через логістичні проблеми, пов'язані з війною.

З погляду прибутковості агробізнесу переведення частини посівних площ із зернових на вирощування овочів – це втрата доходу. Але з погляду продовольчої безпеки – безумовне благо для України.

Крім того, аграрний бізнес швидко адаптується до реалій господарювання під час війни, стає незалежним від зовнішніх джерел енергії, налагоджує власну логістику. Найбільші світові виробники техніки, насіння та засобів захисту рослин продовжують працювати на ринку України.

Надходження добрив різко скоротилося – припинилися постачання з Білорусі, а виробництво азотних добрив в Україні припинилося через втрату заводів та високу вартість та дефіцит газу. У 2022 році схема розрахунку зерном за закуплені добрива стала більш затребуваною серед багатьох аграріїв-виробників. Основна причина зростання популярності подібної практики – брак у фермерів обігових грошових коштів, необхідних для проведення посівної 2023.

У відповідь на зростання ринку, постачальники добрив розробили і запропонували аграріям різноманітні схеми зернообміну. Кількість заявок обміну зерна на мінеральні добрива зростає, і вони матимуть попит. Особливо, поки у малого та середнього фермера все ще є значні логістичні та збутові проблеми.

Таким чином, якщо не буде нових втрат територій, площі, що залучені для сільськогосподарського виробництва, в Україні не скорочуватимуться, а нехай повільно, але зростатимуть, завдяки розмінування територій.

Виробництво курятини – це напрямок, який відновлюється дуже швидко. Простіше кажучи, українцям зовсім не загрожує нестача продуктів тваринництва. Значна частина надлишків зерна вирушає на кормові потреби, і чим більше проблем із експортом зерна з України – тим нижчими всередині країни будуть ціни на корми для тварин.

Щоб повноцінно розгорнути промислове свинарство або вирощування великої рогатої худоби, потрібно 5-7 років. Але птахівництво, а також дрібна худоба (кози, вівці, кролики) такого часу не вимагають, їх виробництво можна наростити дуже швидко, благо кормова база дозволяє.

У жодному разі голод Україні не загрожує. Але скорочення асортименту продуктів у магазинах і зростання цін, напевно, продовжаться. І, звісно, не можна скидати з рахунків зовсім екстремальні сценарії – атака росіян на атомні електростанції, застосування ними ядерної зброї, підриви дамб на Дніпрі, повне знищення портової чи енергетичної інфраструктури України.

Але на такий випадок держава має резерв продовольства. Ще на початку війни озвучували інформацію, що базових продуктів достатньо (цукор, олія, кукурудза), щоби прогодувати населення України не менше двох років (пшениця).

Також в Україні планують створити резерв, про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль: «викуплять зерно та інші запаси в обсягах річного споживання всією країною за кошти державного бюджету».

Денис СТАДЖІ

Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ 

Коментар
29/02/2024 Четвер
29.02.2024