Міф про «новий Голодомор»: яка реальна ситуація з продовольчою безпекою України. Частина 1: зерно та олія

12 Лютого 2023, 13:08
ЄС визнав росію єдиним винуватцем продовольчої кризи у світі 6817
ЄС визнав росію єдиним винуватцем продовольчої кризи у світі

Питання «Чи не може ця війна призвести до голоду в Україні?» постало вже невдовзі після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

Адже під російською окупацією опинилися великі площі сільгоспугідь, багато які аграрії були призвані до армії, багато елеваторів, ферм, переробних підприємств, сільгосптехніки – знищено.

Читайте такожУкраїнський експорт в умовах війни: складнощі, нові ринки збуту і патріотичні мотиви

Хто і як лякав українців нестачею зерна

Наративи «якщо війна не припиниться, народ України голодуватиме» у різних формах активно транслювали російські ЗМІ. На самому початку – у тому ключі, що Київ має капітулювати, і лише це дозволить уникнути голоду у країні. 

Пізніше, після укладання «зернової угоди» щодо експорту українських продуктів морським шляхом, наратив змінився. Російські змі та білоруські телеграм канали почали писати, що київська влада хоче продати все зерно в країні, щоб отримати гроші на ведення війни, а прості українці при цьому приречені на голод.

Проте тривогу нагнітали не лише російські та білоруські ЗМІ. Деякі міжнародні організації також включили Україну до переліку країн, яким загрожує голод. Зробили вони це автоматично – просто керуючись тим, що на території нашої країни йде війна. 

Наприклад, так зробила Всесвітня продовольча програма ООН (ЗПС ООН), яка опублікувала відповідну карту:

Також і у глобальному Індексі продовольчої безпеки, що склала транснаціональна агропромислова компанія Corteva, Україна опинилася на 71 місці серед 113 країн, що оцінили. І знову ж таки, через війну.

Чому на всіх мешканців в Україні вистачить хліба

Кабінет Міністрів у 2016 році затвердив норми споживання хлібопродуктів Постанова № 780 від 11 жовтня 2016 р. для однієї працездатної людини на рік. За цими розрахунками, доросла людина має споживати:

  • хліб пшеничний – 62 кг на рік,
  • хліб житній – 39 кг,
  • макаронні вироби – 4 кг,
  • борошно пшеничне – 9,4 кг.

Діти, підлітки та непрацездатні споживають таких продуктів менше згідно як вказано у постанові № 780 від 11 жовтня 2016 року.

Ці норми дозволяють підрахувати скільки зерна Україні потрібно для внутрішнього споживання. Такі підрахунки проводяться щороку і на їх підставі Міністерство аграрної політики та продовольства України підписує з учасниками зернового ринку спеціальний Меморандум, який визначає граничні обсяги експорту зерна.

Урожай зернових та зернобобових у 2021 році склав 84 млн тонн, про це повідомив міністр аграрної політики Роман Лещенко на своїй сторінці на ФБ 21.12.2021

У 2022 році українські аграрії вже змогли зібрати близько 40,1 млн тонн зернових культур за даними міністерства агрополітики та продовольства України на 25 листопада 2022, вони зібрані з 82% площі. 

Загалом же за підсумками року у Міністерстві аграрної політики та продовольства України очікують, що врожай зернових та зернобобових культур становитиме близько 50-52 мільйонів тонн. Це при тому що у 2022 році в Україні було засіяно 80% від площ минулого року.

В кінці вересня 2022 року, під час пресконференції за підсумками зустрічі Ради міністрів ЄС із сільського господарства та рибальства, яка відбулась у Брюсселі, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявив

«В Україні достатньо пшениці для того, щоб забезпечити внутрішні потреби. Вона зараз найдешевша у світі тут, у середині країни. У нас у запасі понад 20 мільйонів тонн, з яких експортувати треба більше 70%». 

Сольський також повідомив, що цьогорічний урожай зернових та олійних культур в Україні становитиме орієнтовно 65-67 мільйонів тонн. У 2021 році цей показник сягнув 108 млн тонн, але він був рекордним за всю історію України. Тому що збирали урожай і з тих територій, які сьогодні перебувають під тимчасовою окупацією.

Залишки торішнього врожаю зернових в Україні станом на 1 лютого 2022 року становили приблизно 26,3 млн тонн. При цьому для задоволення внутрішніх потреб країни потрібно було близько 18 млн тонн зернових. Це в сукупності потреби хлібопечення, виробництва круп, інших продуктів, спирту та крохмалю, а також на корм худобі та насіннєвий фонд. 

Ще рік тому міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко казав, що для задоволення потреб населення потрібно 5 мільйонів тонн якісної пшениці.

На момент початку війни наприкінці лютого українські агровиробники ще не продали навіть половину зерна та олії, призначеної на експорт. З початком війни основні канали експорту – морські порти – виявилися перекриті. Внаслідок збирання врожаю 2022 року породило велику проблему – зерно та іншу агропродукцію просто не було де зберігати, елеватори були переповнені. Цю проблему довелося вирішувати на урядовому рівні та із залученням міжнародної допомоги.

«Зернова угода», яка діє з вересня 2022 року, дозволила трохи розвантажити зерносховища і забезпечила надходження грошей агровиробникам. Але все одно в Україні зберігається великий надлишок зерна, насіння соняшнику та олії, іншої аграрної продукції.

У середині червня 2022 року про те, що російська агресія навіть у найгіршому випадку не призведе до голоду в Україні, написав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

За його інформацією, навіть ті, що залишалися в Україні станом на середину літа (тобто до збирання врожаю), запаси продовольства покривали внутрішні потреби країни на декілька років вперед: 

«Наприклад, на сьогодні ми маємо багаторічний запас соняшникової олії, кукурудзи та цукру. А щоб уникнути ризиків з нестачею ключових овочів, цьогоріч на заході та в центрі України збільшено площі під продукти борщового набору – капусту, моркву, буряк і картопля. В цілому український агропромисловий комплекс виробляє продукції вп'ятеро більше, ніж її внутрішнє споживання».

Також спеціально для цього матеріалу проблему продовольчої безпеки України прокоментувала Ольга Трофімцева, зараз – пані Посол з особливих доручень Міністерства зовнішніх справ України, т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019).

«Визначення продовольчої безпеки включає в себе не тільки скільки зернових зібрано в Україні. Продовольча безпека – це про наявність базових продуктів для більшості населення країни за доступними цінами. Якщо говорити з цієї точки зору, в Україні, звичайно, ситуація не така рожева, як хотілось. Адже були зруйновані деякі  виробничі і переробні потужності, і тваринницькі комплекси, що вплинуло на виробництво м’яса і молока. І якщо говорити саме про зерно, як про продовольчу безпеку, про забезпеченість країни зерновими, звичайно проблеми не має, тому що ми виробляємо набагато більше ніж нам потрібно для внутрішнього ринку».

За даними УВКБ ООН на 29 листопада 2022 біженців з України зафіксували по всій Європі 7,891 мільйонів осіб. Біженці з України, зареєстровані для тимчасового захисту чи аналогічних національних схем захисту в Європі 4,776 мільйонів осіб. 

Отже, ми можемо говорити, що кількість споживачів хліба в Україні з початку повномасштабної війни скоротилася від 4,7 до 7,8 млн осіб.

Олексій Рижков, оглядач українського аграрного журналу «Зерно»: 

«Падіння виробництва хліба в січні-липні склало 15-20%. Ці показники – результат того, що хлібозаводи стали жертвами бойових дій, а також відключень електрики та води, руйнування логістики, в Україні зупинилася приблизно п'ята частина хлібозаводів. Тим не менш, і запасів зерна, і іншого продовольства, в Україні – з надлишком достатньо для забезпечення її продовольчої безпеки. А переробних потужностей (включаючи борошномельні та хлібопекарські) – просто цілком достатньо, щоб забезпечити населення. До того ж, постійно запускаються нові підприємства з виробництва продуктів – цей процес триває з червня».

Традиційно в Україні левова частка валового збору зерна йшла на експорт, тоді як частка врожаю, необхідна для внутрішніх потреб, за останні 5 сезонів не перевищувала 36%, в тому числі на продовольче споживання в середньому припадало лише близько 6%, на кормове – 18%. 

Значне перевищення обсягів експортного потенціалу над внутрішньою потребою є характерним для основних зернових – пшениці, ячменю та кукурудзи. 

У цьому році експорт всіх видів зернових помітно скоротився. Тобто, в країні залишається набагато більше зерна, ніж у 2021 та 2020 році. За будь-якого перебігу бойових дій та за будь-якої погоди в Україні зерна всіх видів злаків вистачить на потреби громадян та інші внутрішні потреби.

Значна частина запасів (20-30% в залежності від культури) можливо була вкрадена окупаційними російськими військами

Також легко побачити завдяки таблиці що хлібом Україна забезпечена повністю:

 

  млн тонн
Урожай зернових та зернобобових у 2021 році 84
Внутрішня потреба України в зернових та зернобобових (мирний час) 2021 рік 18
Урожай зернових та зернобобових у 2022 році (прогноз мінімальний врожай) 50
Макс внутрішня потреба України в зернових та зернобобових у 2022 р (при скороченні виробніцтва та чисельності населення) 14,4
   
Частина запасів, що залишилася на тімчасовой окупованій терріторії у 2022 році 12,75

Це означає також, що експорт зерна та іншої аграрної сировини з України не створює проблем для країни, а навпаки – їх вирішує. Оскільки агровиробники одержують гроші за вироблену продукцію, поповнюють оборотні кошти. Отже, можуть продовжувати працювати – тепер уже заради врожаю 2023 року.

Що буде з зерном та олією у 2023 році?

У 2023 році варто можливо очікувати на деякі зміни у структурі аграрного виробництва. Скоротиться кількість соняшнику, що вирощується, оскільки Україна втратила багато заводів з виробництва соняшникової олії і не вирішена проблема з його експортом. Тобто агровиробники не мають гарантії того, що вони зможуть продати вирощену продукцію за прийнятними цінами. 

Варто відзначити скорочення площі під соняшником, адже основні регіони для вирощування культури знаходяться на сході та півдні країни.

Також аграрії менше вирощуватимуть кукурудзу, попри високий експортний потенціал цієї культури. Причина в тому, що зерно кукурудзи вимагає дуже великих енерговитрат для його сушіння. У минулі роки зерно кукурудзи сушили за допомогою природного газу.

Після різкого подорожчання в 2021 році фермери почали переходити на інші джерела енергії, перш за все на енергію біомаси. Але цей процес на початок повномасштабного вторгнення ще тільки стартував.

Очікується збільшення обсягів виробництва пшениці (як найбільш потрібної та універсальної культури), а також жита – як найбільш невибагливої культури, вирощування якої дозволяє обходитися без дорогих добрив та засобів захисту рослин.

Читайте також: Міф про «новий Голодомор»: яка реальна ситуація з продовольчою безпекою України. Частина 2: тваринництво, курятина й овочі

Денис СТАДЖІ

Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ 

 

Коментар
19/06/2024 Середа
19.06.2024