Сухий порт у Горонді: на Закарпатті стартував українсько-італійський бізнес-проєкт
-
-
>
-
>
-
>
7871
У селі Горонда Мукачівської громади побудують «сухий порт». Такий мультимодальний логістичний центр має допомогти українській економіці збільшити експорт та відкриє нові можливості для місцевих фермерів. Підприємство зведуть на базі вузькоколійки європейського зразка. Сухий порт, який буде проходити залізницею, зв’яже Україну з італійськими містами, а звідти вітчизняна продукція потраплятиме і в інші країни світу.
Через повномасштабну війну, яку розв’язала Росія, та блокування традиційних логістичних шляхів, у тому числі морських, з'явилася гостра потреба у новій інфраструктурі, яка могла б підтримувати економіку України, забезпечуючи експорт та імпорт товарів. Цією альтернативою може стати будівництво нових сухих портів на території нашої країни.
Сухий порт – це мультимодальний логістичний центр з інфраструктурою, що дозволяє власнику вантажу користуватися всіма перевагами морського порту, але на суші. У ньому вантажовласник може отримати повний комплекс послуг з обробки вантажу.
Проєкт «Goronda Platform»
Проєкт «Сухий порт» поблизу села Горонда у Закарпатській області має стати регіональним хабом, який надаватиме інтермодальну логістику та можливість зберігання зерна, рослинної олії та контейнерів.
Завдяки перевантажувальним можливостям із широкої колії (1520 міліметрів) на вузьку (1435 міліметрів), а також складським приміщенням і контейнерним рішенням, проєкт покращить потік українського зерна та соняшникової олії до Європейського Союзу.
Він дасть можливість ефективніше використовувати сільськогосподарський потенціал України. Адже аграрний сектор країни виробляє 50% світового насіння соняшнику, 10% пшениці та до 15% ячменю і ріпаку.
Термінал буде зосереджений на контейнерній логістиці для максимальної інтеграції в логістичну культуру Європи. Це значно знизить вартість самої логістики.
Вантажний хаб – нова можливість для розвитку бізнесу в області, бо підприємці зможуть відправляти свою продукцію на експорт в будь-яку точку світу.
Термінал має доступ до трьох вузькоколійних залізниць – Словаччини, Угорщини та Румунії. Це дозволяє йому диверсифікувати свої логістичні маршрути з виходом до Італії, 930 кілометрів до міста Трієст.
Чому саме Горонда?
На території Горондівської громади знаходиться вузькоколійка європейського зразка. Підприємство, яке колись мало назву «Страбичівський елеватор із прийому та перевантаження зерна», увійшло в експлуатацію в грудні 1985 року і могло приймати до 82,5 тисячі тонн зерна. Раніше там працювало до 220 осіб.
Із 1999 року елеватор у Горонді законсервований, тобто зберіганням та перевантаженням зерна не займається.
«Ми шукали якусь логістичну платформу, з географічно зручним розташуванням, аби обов’язково була присутня широка та вузька колії. У нас на Закарпатті вузькі колії є у Чопі, Мукачеві та станції Батьово і Страбичово. Усюди, окрім Страбичівської, вже працював приватний бізнес. Тому ми вирішили відновити нашу вузькоколійку. Мова йде про пусті території, що заросли чагарником», – зазначає голова Горондівської громади Іван Туряниця.
Під будівництво сухого порту в громаді планують виділити понад 40 гектарів землі.
Співпраця з італійськими партнерами
Міністр економіки Італії Адольфо Урсо об’єднав навколо цього проєкту італійські бізнес-кола, де залучені й залізниця, і власники італійських портів у Венеції, Вероні, Трієсті. Міністр запропонував їм долучитися та стати одними з засновників цього терміналу.
Така співпраця цікава і для італійської сторони, адже вони закуповують в Україні багато пшениці, зокрема твердих сортів, кукурудзи, ріпаку. Інвестуючи у схожі проєкти, італійці зможуть знайти вигідні позиції й для себе.
Два місяці українці та італійці працювали над створенням «Goronda Platform». З 1 серпня, після фінальної наради, італійські партнери пішли на канікули, аби повернутися вже з конкретним рішенням, у якому вигляді залишиться проєкт. Адже маючи статус резидентів парку, можуть вносити певні зміни.
Під час презентації проєкту сухого порту «Goronda Platform» у Римі італійці також анонсували й інші спільні проєкти. Стосувалися вони зокрема:
- постачання італійського устаткування для відвалювальної енергетики;
- розмінування сільгоспугідь і допомоги з аграрною технікою;
- захисту довкілля;
- доступу України до італійських інновацій в галузі фармації;
- модернізації закладів охорони здоров'я і реабілітації;
- програми в аерокосмічній галузі;
- відбудови шкіл та лікарень у Києві Одесі та Сумах;
- програми захисту культурної спадщини.
Читайте детальніше Італія інвестує в економічне диво України: головні цифри і заяви Римської конференції з відбудови
Реалізація проєкту з української сторони
В Італії проєкт майбутнього терміналу представляла компанія «НСВ Груп», яка реалізує його з української сторони.
«НСВ Груп» – компанія, яка інвестує у розвиток індустріальних проєктів, спеціалізується на пошуку покупців і логістиці у Європу для українських агрокомпаній.
«Ми з партнерами бачимо перспективи у розвитку нашого проєкту саме на Закарпатті. На мою думку, до війни цей регіон був неоціненний. В перші місяці війни багато бізнесу зробили релокейт. Хтось у Європу, а дехто на Закарпаття. Будувати бізнес в Україні – це наша позиція. Роби те, що вмієш, там де ти є. Так з'явилася наша компанія, їй рік. І ми сьогодні – це можливість для фермера працювати з великими трейдерами, збільшувати обсяги, зручно розвантажувати товар та не турбуватись про оформлення сертифікатів. Мати можливість реалізовувати продукцію в напрямку Італії та Німеччині. Уникати роботи з перекупщиками та сумнівними схемами», – зазначає співзасновниця компанії НСВ-ГРУП Світлана Мешкова.
Вона розповідає, що тоді в неї з партнерами з'явилася ідея створити такий собі універсальний великий процес, що дасть можливість в цілому Україні подивитися іншими очима на закарпатський регіон, який до цього був недооцінений. Каже й про нові можливості для українських фермерів експортувати свою продукцію за кордон на вигідних умовах.
«Логістика, зазвичай, з'їдає дуже багато грошей, і фермеру стає не вигідно відправляти свої врожаї на експорт. З іншого погляду, експорт важливий сьогодні, як ніколи. Експортні контракти дають можливість тому ж фермеру, наприклад, у бартер отримувати те, що дуже важливо для нього – добриво, паливно-мастильні матеріали та інше. А ще валютний контракт – це мінус ПДВ і живі гроші на рахунку. Те, що необхідно наших фермерам сьогодні. Бо розширювати ринок збуту також потрібно.
Тож ми постійно ініціюємо зустрічі через Міністерство економіки, яке нас дуже підтримує в цьому плані. Зустрічі з профільними міністерствами, департаментами міністерств, відповідальними особами. Ось, наприклад, 1 серпня ми обговорювали можливість внесення змін на державному рівні, аби фермер не сплачував податок на додану вартість. Тобто це можливо. Є подібні випадки й це б значно здешевило логістику фермеру і відкрило ворота в експорт. А експорт, в тому числі сільськогосподарської продукції, для України сьогодні це, мабуть, фундамент економіки», – зазначає Світлана Мешкова.
На думку експертів, індустріальний парк має стати тим місцем, де комфортно буде усім учасникам процесу, починаючи від фермера і закінчуючи малим підприємством на кшталт кіоска чи кафе, де продають каву чи мийки автомобілів, що заїжджатимуть туди.
Робочі місця для місцевих та вимушених переселенців
На Закарпатті, зокрема у Мукачеві, проживає багато вимушених переселенців, які потребують роботи. Необхідність у стабільній заробітній платі мають і самі закарпатці.
«У нас додатково з'являться близько 200-300 робочих місць. Це гроші у сім'ю, а також надходження у місцевий бюджет, податок на доходи фізичних осіб, оренда землі та податок на нерухоме майно», – каже голова Горондівської громади Іван Туряниця.
Для переселенців з інших областей планують побудувати будиночки.
«Невелике містечко, яке б дало можливість тим же інженерам, наприклад, з Запоріжжя чи Херсона, проживати на території порту. Взагалі наші люди мають право на достойні умови праці у себе вдома. Коли не потрібно їхати кудись на заробітки, ти ночуєш вдома, зранку вийшов – ввечері повернувся. Ти бачиш сім'ю, розвиваєшся, це круто, на мій погляд», – зазначає Світлана Мешкова.
Не тільки експорт, але й імпорт
Окрім первинної продукції планують, що за кордон потраплятиме вже і така, що пройшла певну обробку.
«Ми запропонували італійцям переробляти частину зерна на борошно, а його – на кондитерські вироби, наприклад, печиво. Зробити внутрішню митницю. Своєю чергою термінал дозволить імпортувати вузькоколійкою в Україну італійські технології, обладнання, устаткування для українських заводів, які будуть відновлюватися та реставруватися. Коли настане перемога, нашим заводам та фабрикам потрібні будуть нові технології. А Італія дуже розвинута індустріальна країна», – каже Іван Туряниця.
Нині у проєкті триває робота над дозвільною документацією на відновлення колії на станції Страбичово. Окрім того, у Горонді ремонтують під’їзду дорогу до сухого порту.
На фінальній стадії перебуває оформлення дозвільних документів для початку будівництва. Тривають зустрічі на рівні міністерств.
