«Це безпосереднє спілкування з людьми»: як волинські сировари ярмаркували у Торчині

19 Жовтня 2021, 11:31
Сировари Волині на Торчинському ярмарку ФОТО 1529
Сировари Волині на Торчинському ярмарку

Крафтову продукцію з локальних виробництв називають приготованою з душею і майстерністю. Переваги її очевидні: органічність, екологічність, натуральність смаку, а ще підтримка локального бізнесу та розвиток економічної складової громад. 

Останніми роками стають дедалі популярнішими не тільки місцеві крафтові бренди, а й заходи, покликані їй рекламувати та популяризувати. Наприклад, ярмарки, традицію який взялись відроджувати й на Волині. Торчинський ярмарок, який відбувся у липні, – яскравий тому приклад.

Бізнес.Район вирішив познайомити читачів з місцевими малими виробниками та розповісти, чим вони дивували на ярмарку у Торчині. 

Віктор Бошель з села Пустомити Горохівського району

Зацікавився сироварінням, коли ще був безробітним: переглядав в інтернеті різні відеоролики й вирішив спробувати себе в новій справі. Найперше взявся виготовити сир з пліснявою, правда купити закваску тобі було складно, то ж шукав у продажі вже готовий сир, щоб дістати з нього плісняву. 

На початках пробував робити бринзу, інші «прості» сири, згодом пішли напівтверді та тверді. Так набував досвіду. Коли ж напрацював клієнтів, часу на експерименти лишилось мало, тож виробник зосередився на виготовленні м’яких видів. 

Найскладніше, каже, у справі сироваріння – це збут, а найважливіше – досвід, адже окрім знання рецептури треба керуватись і власними технологічними навичками. 

«Навчатись раджу на власній практиці та книжках. Зараз багато літератури. Інформації предостатньо, але треба також вчитись її фільтрувати, бо багато некоректного», – каже Віктор Бошель. 

На ярмарку Віктор Бошель представив халумі, сулугуні, бринзу, рикоту і свій фірмовий чечіль. 

Мар'яна Тишко, село Перванче Луцького району

Займається сироварінням вже два роки. Поштовхом розпочати власну справу стала участь у проєкті за підтримки поляків.

Про проєкт читайте: Равлики, авторські сири та солодощі: як на Волині творять свій продукт

«Ми спільно їздили в Польщу на знайомство з польскими сироварами й з того часу я ризикнула», – розповідає Мар’яна Тишко. 

Вона готує тільзитер, гауду, маздам, але улюбленим називає качоту. Каже, у ньому є ніжна простота і він дуже гарно вдається. 

Для Мар'яни Тишко Торчинський ярмарок став відкриттям та вразив оформлення, атмосферою та різноманітністю середньовічних костюмів. 

У майбутньому планує придбати сироварню та зайнятись улюбленою справою на повну. 

«Я остаточно переконалась, що буду сироварити – купую сироварню! Поки з цим складно, бо багато роботи на городах, консервування. Тому дуже чекаю зими, щоб приділяти максимум часу сиру», – каже Мар’яна Тишко. 

Світлана та Сергій Федорови з Луцька 

Сировари почали власну справу у 2018 році. За словами Світлани, це була давня мрія чоловіка. Виготовленням сиру займаються у родичів в селі. Наразі там облаштовують спеціальну камеру для його визрівання. Про повноцінну сироварню з всім необхідним обладнанням поки тільки мріють і поволі крокують до цієї мети. 

Федорови виготовляють різні види сирів: і тверді, і м’які. Для них пріоритет – це натуральність, адже часто їхній сир купують для діток. Сировину беруть перевірену в одного й того ж фермера. 

На ярмарку презентували тверді сири: вершковий, мармуровий, горіховий та сир з пажитником. Також мають в асортименті копчений сир, крем-сир, фету, камамбер, страчателу, шевр, моцарелу, халумі та качоковало. 

Валерій Макарук з смт Локачі

Сироваріння Валерій називає сімейною справою, адже займається нею з дружиною Катериною та синочком Ярославом вже четвертий рік.

«Поштовхом до сироваріння стало те, що, по-перше, всі ми дуже любимо сир, а по-друге, я працював в торгівлі молочними продуктами торговим представником і дещо знав про цей ринок. Ми купували сир у інших людей, але "гуляла" якість, тому вирішили, виготовляючи для себе, "набити руку". Думка про виробництво визрівала десь два роки», – каже Валерій. 

Розповідає, що за чотири роки серйозних невдач не було, бо в родині безвідходне виробництво – сир, який не вдається, з’їдають самі. 

Валерій Макарук варить розсільні сири, так звані молоді, адже вважає їх найбільш корисними і найсмачнішими. У асортименті має моцарелу, сулугуні, адегейський, бринзу, халумі, рикоту, маскарпоне і десертні сири.

«Найскладніше у сироварінні – це коли є велика кількість молока і треба бажання, натхнення це все переробити. Але в загальному, нам подобається сам процес, ми отримаємо від справи задоволення як моральне, так і матеріальне», – додає сировар. 

Продавати сири сім’ї допомагають соцмережі, відгуки клієнтів, виїзди на ринки та ярмарки.

«На ринках і ярмарках маємо безпосереднє спілкування з людьми, відразу є живий контакт, безпосередній зв'язок, який тримає в тонусі, заставляє тримати марку. Якщо щось не так з сирами, то споживачі відразу відреагують. Хоча у нас "щось не так" не буває. Це натуральний продукт», – каже Валерій. 

Також Макаруки проводять дегустації та знайомлять клієнтів з новими видами сирів. Вже мають покупців далеко за межами Волині, зокрема у Львові та Маріуполі. 

Читайте також: «Це наша унікальна маркетингова пропозиція»: ярмаркові розмови з волинськими бджолярами

 

Матеріал підготовано в рамках проєкту «Театралізований фестиваль «Торчинський ярмарок». Підтримка проєкту: партнерська програма «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму; компанія Nestlé та ініціативна група виробників «Багатий Бодня». Організували фестиваль: ГО «Мистецьке об’єднання «Стендаль», Торчинська селищна рада та театр «ГаРмИдЕр».

Коментар
26/11/2021 П'ятниця
26.11.2021